Пильним поглядом позирає з меморіальної дошки на молоде покоління Валерій Сова – колишній випускник гімназії №16, воїн, який віддав за мирне Криворіжжя своє життя.
Валерій загинув торік 24 грудня на Донеччині. Вчителька початкових класів Тетяна Чичкан пригадує його ще малим першачком, який сидів перед нею за партою.
«Маленький хлопчик із синіми як озерця очима прийшов, як і всі дітки, до першого класу, сів за парту і почав учитися. Був дуже старанний і доброзичливий, такий відвертий», — згадує учня пані Тетяна.
Отримавши освіту, Валерій Сова працював підручним сталевара конвертерного цеху на Арселорі, був шанованим серед колег, мав велику й дружну родину.
У листопаді 2022 року чоловік став на захист України, бив ворога у найгарячіших точках фронту.
Мама Валерія пригадує, як востаннє з ним говорила телефоном.
«Ми спілкувались відеозв’язком і я спитала: синочку, де ти був? Він завжди відповідав: трохи зайнятий був, усе добре. Але нічого не розповідав, щоб мене не засмутити. Я знаю, що він був у пеклі, йому було тяжко, боляче, але не зізнавався. А 24-го я дізналася, що його не стало», — горює Галина Іванівна.
Меморіальна дошка – наш вдячний пошанівок подвигу полеглого Героя. Гірко й боляче, що вона вже четверта на фасаді цієї гімназії.
«Я пишаюся всіма своїми дітьми, але такими – особливо. Коли я вчила їх любити свою Батьківщину, бо вона у нас найкраща, дітки слухали і не вірили. Та що там Батьківщина, де вона така велика, така красива, це ж треба по світу поїздити. І дуже шкода, що отак наші діти тепер гинуть на фронті, захищаючи Україну», — ділиться болем педагогиня Тетяна Чичкан.
Вічна слава Герою – визволителю Вітчизни від несамовитої російської навали!
