У Кривому Розі поховали криворізького Героя Артема Волошина. У мирному житті криворіжець працював на ПівнГЗК машиністом насосних установок. До лав ЗСУ його мобілізували у вересні 2022-го, а вже у грудні, після базової підготовки, чоловік був на передовій. Служив у 36 ОБрМП.
«Артем жив з усмішкою, любив веселі компанії, культурні заходи, — щасливе довоєнне життя згадує його одногрупниця Дар’я. – Добрий, чуйний, відкритий. Дуже боляче і страшно, що від нас йдуть наші Герої».
Артем Волошин боронив Україну в Донецькій області, але нещодавно його направили на Херсонщину. Воїн поліг неподалік Чорнобаївки 21 лютого. Йому було 26 років.
«Перші 4 місяці я був командиром взводу, де служив Артем, — говорить його побратим. – Він проявив себе дуже позитивно, добре ставився до хлопців. Був зразковим сержантом, підтримував інших, на нього завжди можна було покластися. Коли потрібен був приклад, завжди згадували Артема. На нього опиралися як матроси, так сержанти і офіцери. Склав успішний іспит на право носіння берета морського піхотинця, мужньо проявив себе на смузі перешкод».
«Дуже гарна людина та чудовий сім’янин. Радів зустрічам із сім’єю у короткі дні відпустки, присвячував рідним весь час. Завжди ввічливий до оточуючих, спокійний, позитивний. Важко витримувати, що матері втрачають синів… Це горе для всіх», — з болем говорить знайома Тамара Володимирівна.
Сусідка Світлана – вдова загиблого воїна. Жінка, як ніхто розуміє біль родини та зі сльозами згадує світлу посмішку Героя.
«Дуже чуйна та лагідна людина, сонечко наше. Завжди приходив на допомогу, коли потрібно. Надзвичайно тяжко це усвідомити та прийняти…»
«Втрачаємо найкращих. Важко було сприйняти звістку про загибель Артема. Пам‘ятаю його завжди з усмішкою на обличчі. Слава Героям!», — не стримує емоцій друг Воїна Олександр.
Відтепер сміливий криворіжець навіки у Небесному війську. Співчуття рідним. Низький уклін за подвиг нашому Захиснику!
