Повсюдне зледеніння дерев у нашому місті спостерігається вкрай рідко. Картина, звісно, красива, але для природи така ожеледь — небезпечна. У ці морозні дні кришталеві гілки дерев дзвенять бурульками, нагадуючи про неприродну аномалію. Крижаний дощ перетворив місто на суцільну ковзанку. Майже у кожному дворі — повалені дерева та зламані гілки.
«Найбільше постраждали біла акація, тополя чорна, абрикоси, ясені та інші породи, менше – берези. Берест, який має розлогу крону й дрібні гілки, страждає через велике обледеніння. Налипання снігу і криги — то велике навантаження, через яке ламаються гілки», — пояснює ботанік, викладачка професійного гірничо-металургійного ліцею Вікторія Тротнер.
Жорстока краса — так назвала крижане королівство психологиня, доцентка кафедри практичної психології КДПУ Катерина Бондар. Захоплення бурульками зникає, коли бачиш іншу картину — деревопад спустошив чимало звичних для життя та відпочинку локацїй. Це негативно позначається й на людських почуттях.
«Спостерігати за відмиранням живої істоти, дерева, рослини — це складна річ. Ми не думаємо про це, відсторонюємось, але для нашої екосистеми дерева — це наші легені. Для криворіжців залишитись без дерев – катастрофічно, це недобра історія. З точки зору психології, дерева розвантажують, поміж них ти відчуваєш себе живою людиною. У нас же зелене місто. А коли є лише багато будівель, це тисне на психіку», — каже пані Катерина.
Зледеніння для рослин — явище не страшне, якщо воно не повальне, — кажуть ботаніки. Рослинний світ схильний до відновлення. Втім, з такими руйнівними масштабами фахівці зустрічаються вперше.
«Українські науковці це явище не досліджували з точки зору впливу на руйнацію рослинних клітин, на відновлення, на адаптацію. Ми — степова зона, теплий регіон, і для нас такі погодні аномалії незвичні, тому це все для нас уперше. Звісно, маємо зробити певні висновки і вжити відповідних заходів», — переконана Вікторія Тротнер.
Уже незабаром синоптики прогнозують потепління. Ризик повалення вже пошкоджених гілок та дерев — надто високий, тож фахівці радять кожному на своєму місці подбати про ліквідацію наслідків негоди. І якщо з цим завданням добре обізнані комунальні служби, певні рекомендації будуть не зайвими для пересічних громадян. Передусім, це стосується дачників.
«Слід бути особливо уважними з аварійними деревами. Якщо це ваша присадибна ділянка, придивіться: можливо, дерево потрібно буде спиляти, правила обрізання садівники знають. Є таке поняття «санітарний пеньок» — якщо дерево зламане і потрібне обрізання, то санітарний пеньок треба залишати певного розміру, щоб загнивання деревини не пішло на все дерево, — пояснює пані Вікторія. — Варто подбати й про лікування дерев. Є спеціальні садові вари, якими ми лікуємо. Якщо це спил, обробляють його спочатку якимось фунгіцидом, мідним або залізним купоросом, або ж спеціальними фарбами водоемульсійними, а потім олійними. Якщо велика площа зрізу, ми його зафарбовуємо, якщо маленька — просто шкірочкою затираємо, і воно загоюється, само заросте».
Половина зими минула, попереду — весна. Експерти наголошують: тільки долучившись до вирішення проблеми всім миром, Кривий Ріг зможе не лише повернути, а й примножити статус зеленого міста.
«Природа схильна відновлюватись, але давайте будемо чесними — екологічна свідомість полягає в тому, що ми іноді проявляємо ініціативу навіть там, де нас не чекають. Буде класно, якщо різні установи будуть піклуватись про відновлення зеленого масиву і посадять дерево або кущ. Це не складне завдання, кожен під’їзд це може зробити. Якщо у вас є наснага зробити в цьому житті щось добре, подумайте про висадження дерев», — рекомендує Катерина Бондар.
