Кривий Ріг провів у Вічність Героя Євгена Старенького. Наш земляк поліг 7 лютого на Куп’янському напрямку. Його життя обірвала ворожа атака дронами. Рідні, друзі, побратими у невимовній скорботі прощалися з найріднішим, що полишив свою домівку, аби захистити від ворога всю Україну.
«Знала його змалечку, — говорить про Євгена родичка Олена. – Гарний хлопець був, добрий, батьків шанував. Чудових діток виховував. В армію його не брали за станом здоров’я. Міг і під час війни залишатися в тилу, але ж ні, пішов боронити нас…»
Костянтин згадує останній приїзд Євгена додому з передової – це було на Новий рік. Каже, його мама та сестра помітили, що він ніби прощається з рідними. Воїн сказав, що назавжди запам’ятає увагу до нього, дарунки… Певно, мав важке передчуття, яке, на превеликий жаль, стало дійсністю. Воїну було 40 років.
Військовий Максим зізнається – Євген Старенький був йому за батька. Коли хлопець втратив батьків, його взяла під опіку сестра з чоловіком Євгеном.
«Гарною, світлою людиною був. Мені як тато… Я дуже любив і поважав його. Зараз теж воюю, але не в тому ж підрозділі, що й він. Не забудемо! Помстимося!», — мужньо обіцяє Максим.
Майорить українським стяг над місцем останнього спочинку воїна. Старший солдат 43-ї окремої артилерійської бригади Євген Старенький відтепер серед небесних захисників України.
У нього залишилася дружина та двоє діток. Низький уклін Герою за подвиг! В наших серцях – навіки.
