З 1 квітня на нас чекає багато змін. Зокрема, це купівля ліків за рецептом, перерахунок пенсій, декларуванні доходів та інше.
Найсуперечливішим нововведенням для українців став е-рецепт на придбання рецептурних препаратів.
З 1 квітня рецептурні ліки можна буде придбати як за паперовим, так і за електронним рецептом.
Міністр охорони здоровя Віктор Ляшко переконує, що це єдина новація.
«По факту єдина зміна полягає у тому, що раніше відпуск цих ліків відбувався за паперовим рецептом, а тепер буде використовуватись і електронний, що значно зручніше для всіх — і лікаря, і пацієнта, і фармацевта», — написав урядовець у Фейсбук.
Рецептурними є близько 60% зареєстрованих в Україні лікарських засобів, саме на них потрібен рецепт лікаря. Решту ліків, як і раніше, можна придбати в аптеці без спеціального рецепта, зазначають у МОЗ.
До ліків за рецептом, якими українці користуються досить часто, належать гормональні препарати, зокрема, і протизаплідні, і препарати для регулювання артеріального тиску, серцевих хвороб, протисудомні препарати, певні знеболювальні, заспокійливі та навіть ліки від кашлю.
Найбільше незадоволення викликала вимога рецепта для «Постинору» — засобу екстреної контрацепції, який рекомендують приймати протягом 72 годин після незахищеного статевого акту, щоб уникнути небажаної вагітності.
Користувачі соцмереж обурюються, що це порушення прав жінок, ризик збільшення кількості небажаних вагітностей, а відтак — абортів.
«Це злочинна ініціатива, — каже лікар-гінеколог Наталя Лелюх. — Тому що екстрена контрацепція тому і має назву екстреної, щоб її застосувати максимально швидко. Якщо жінка мала незахищений контакт в п’ятницю, а рецепт отримає в понеділок, небажана вагітність настане».
На думку лікарки, екстрена контрацепція має бути настільки ж доступною, як і презервативи.
Водночас співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) Павло Ковтонюк прогнозує, що насправді для українців з 1 квітня не настануть радикальні зміни.
Зокрема, за його даними, хоча ще з 1 серпня минулого року продавати антибіотики мали лише за призначенням лікаря, в останні місяці лише у 8% випадків антибіотики в Україні купували за рецептами.
Ковтонюк пояснює це тим, що немає жодних позитивних стимулів для запровадження рецептурної системи і немає реальних санкцій за продаж ліків без рецептів.
«Фармацевту це максимально невигідно, виробнику не вигідно, стимулів немає, для пацієнта це лише ускладнює життя, — пояснює він. — Санкції задекларовані, але вони не працювали і з паперовими рецептами».
«Україна від цього акту не перейде на масовий рецептурний відпуск ліків, — підсумовує Ковтонюк. — Мій прогноз, що через деякий час все повернеться до стандартної практики, бо в цій начебто новій політиці немає нічого нового».
Комунальні тарифи
1 квітня мав завершитися спеціальний період пільгових цін на електроенергію для населення. Проте уряд подовжив дію пільг, і з 1 квітня тарифи на електрику не підвищуватимуться.
Як пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, чинний механізм продовжить діяти до 30 квітня цього року.
«Тобто ціна на електроенергію, як ми й обіцяли, до кінця опалювального сезону залишиться без змін», — пояснив прем’єр.
Відтак, домогосподарства, що споживають не більше 250 кВт-год на місяць, і далі мають платити 1,44 грн за кВт-год, а для тих, хто споживає більше, діє тариф у 1,68 грн за кВт-год.
Далі, за різними підрахунками, електрика може подорожчати удвічі.
Крім того, Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) анонсувала і підвищення тарифів на воду, що має відбутися у два етапи, — у квітні та липні.
Точні суми підвищення відрізнятимуться у різних регіонах залежно від постачальника, але за підрахунками, в середньому підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення збільшить суми в платіжках для родини з 2-3 осіб на 60 грн за місяць.
Втім, остаточне рішення про це ще не було оприлюднено.
Перерахунок пенсій
З 1 квітня пенсіонерам, які продовжують працювати, мають перерахувати пенсії. Як пояснила заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак, таким пенсіонерам врахують зміни у стажі, що відбулися з часу попереднього перерахунку.
Зміни стосуватимуться і людей, які вийшли на пенсію у 2021 році, але продовжують працювати. Відтоді їхній трудовий стаж зріс на 24 місяці, а відтак, має зрости і пенсія.
Загалом в Україні близько 600 тисяч пенсіонерів, що працюють.
За розрахунками уряду, лише у квітні із пенсійного фонду на виплату перерахованих пенсій додатково піде 100 млн грн, а до кінця року — близько 900 млн грн.
Декларування доходів
Квітень — останній місяць щорічної кампанії з декларування доходів, яка розпочалася з 1 січня, і має завершитися до 1 травня. До 1 серпня треба сплатити податки.
Якщо ви є найманим працівником, то сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, ставка 18%) з вашої зарплати бере на себе роботодавець — ваш податковий агент. Проте є й доходи, які треба декларувати самостійно, якщо ви їх отримували впродовж минулого року. Серед них:
- доходи, з яких під час нарахування не утримувався ПДФО;
- доходи від особи, яка не є податковим агентом (зокрема, від здачі в оренду майна, продажу майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, що перевищує 12 мінімалок — 78 тисяч грн);
- спадок чи подарунок від людини, яка не є найближчим родичем;
- доходи від продажу інвестиційних активів;
- іноземні доходи.
Оглядачі визнають, що найскладніша ситуація із українцями, які виїхали за кордон, але продовжують працювати на вітчизняного роботодавця дистанційно. В цьому разі вони підпадають під подвійне декларування, адже український роботодавець сплачує за них податки в Україні, але за кордоном вони також мають платити податки з доходів, бо є її податковими резидентами, якщо перебувають в країні понад 183 дні.
Законопроєкт, який дозволив би приєднатися до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією і уникнути подвійного декларування, передбачає такий обмін лише після завершення війни.
До війни до 1 квітня свої електронні декларації мали подавати й держслужбовці — це було однією із головних вимог антикорупційної реформи.
24 лютого 2022 року НАЗК закрило доступ до публічної частини Реєстру декларацій для того, щоб обмежити доступ до даних про українських держслужбовців і політиків. А незабаром депутати ухвалили закон, яким дедлайн подання декларацій держслужбовцями посунули на три місяці після закінчення воєнного стану.
Таким чином наразі посадовці та депутати не подали декларації навіть за 2021 рік.
У вересні 2022 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає відновлення подання декларацій не через три місяці після завершення воєнного стану, а через два місяці після ухвалення. Проте депутати досі не ухвалили цей законопроєкт.
Джерело — ВВС Україна
