2-го квітня президент підписав закон про електронний кабінет військовозобов’язаного. Міністерство оборони планує запустити його в додатку Дія у другому кварталі цього року.
«У медіа вже спростили його назву до «Закону про цифровізацію військового обліку та електронний кабінет». І це влучне визначення, — розтлумачив нашим журналістам адвокат Ярослав Верхуша. – Насправді, цей закон вперше визначив, що таке електронний кабінет військовозобов’язаного. Це спеціально захищений вебсервіс, в якому військовозобов’язані будуть отримувати свої персональні дані щодо проходження свого військового обліку. А також отримувати послуги, які належить надавати військовозобов’язаним в е-кабінеті».
За попередніми законопроєктами, реєстрація в електронному кабінеті мала б бути обов’язковою. Та на тепер громадяни мають не обов’язок, а право пройти ідентифікацію, отримати доступ і зареєструватися, — підкреслює адвокат. Немає обов’язку — немає і відповідальності.
«Як пояснюють юристи, у законопроєкт про мобілізацію внесли цілий ряд правок з обов‘язкової реєстрації, проте у Верховній Раді вони не пройшли. Законопроєкт винесли на читання на 10-11 квітня, можливо там будуть якісь зміни. Новим законом розширено перелік баз даних, з яких буде підтягуватись інформація в електронний кабінет: проходження строкової військової служби, служби за контрактом, ВЛК, надання статусу УБД. По суті, електронний кабінет буде надавати доступ до електронної версії особової справи», — коментує Верхуша.
В електронному кабінеті військовозобов’язаного можна буде оновити інформацію про себе без відвідування ТЦК: повідомити про зміни в реєстрації, місце мешкання, роботи і навчання, народження дітей.
«Яким чином це будуть робити, поки не зрозуміло. Ви лише подаєте інформацію, а розпорядник реєстру буде вже приймати рішення вносити зміни чи ні. І чи не буде він вимагати з’явитись з оригіналами документів, не зрозуміло. Цим законом також передбачено можливість завіряти власним підписом цю інформацію», — пояснює адвокат.
З корисного — спрощення процесу отримання статусу учасника бойових дій. Нині це серйозна проблема, коли військові воюють не перший рік без статусу УБД.
«Можна буде звернутись в електронному вигляді. Якщо у вас є довідка про участь у бойових діях, можете додати її. Якщо ні, то безпосередньо комісія, яка зараховує УБД, має затребувати її самостійно, протягом 5 днів. Загалом протягом місяця ви отримаєте УБД», — каже пан Ярослав.
Запропоновані послуги ще чекають на затвердження нормативної бази, а отже, й прийняття низки законів. А правників вже сьогодні непокоїть безпека персональних даних. Законопроєкт передбачає передачу Міноборони даних про усіх українців та українок віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, міграційної служби та інших відомств.
«Цей закон, по-перше, значно спрощує протоколи безпеки передачі. Але по-друге, там де технічної можливості немає, пишуть: використовуйте змінні носії. Уявіть собі, одна якась людина, не зрозуміло ким уповноважена, отримує в реєстрі дані на свій змінний носій і переносить в інше місце важливу інформацію. І невідомо, чи буде зроблено копію, хто буде контролювати цю особу, які протоколи складати для переносу і завантаження», — звертає увагу адвокат.
Новий закон надає Міноборони можливість посилити кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах НАТО. Це має вивільнити системи ПВО, що фізично захищають сервери. Та є чимало альтернативних думок про таку безпеку. Адже Україна ще не має міждержавних угод про кримінальну відповідальність за розповсюдження даних. Проте має кілька ворожо налаштованих до себе держав у складі Північноантлантичного альянсу.
