4 роки військової звитяги. 77-ма окрема аеромобільна Наддніпрянська бригада відзначила чергову річницю.
Сформована у Кривому Розі бригада прийняла бойове хрещення ще до того, як вийшла на фронт «усією вагою». В січні 2022-го хлопці тримали позиції під Соледаром, в лютому 2023-го — боронили Бахмут, околиці і підступи Часового Яру. Проти них йшли регулярні частини російської армії, але вони щоденно «витирали» штурмові групи, засоби зв‘язку і укриттів, нищили «ждунів»-FPV.
Сьогодні з‘єднання входить до 7-го корпусу швидкого реагування і по-праву вважається одним з найсильніших в Десантно-штурмових військах ЗСУ. Гасло частини: «Лютий, коли спровокований!». Це позиція кожного.
Кривий Ріг тримає тісний зв‘язок із бригадою всі чотири роки. Десантників привітав голова Ради оборони міста Олександр Вілкул.
«За цей час для багатьох бригада стала взірцем і легендою. Кривий Ріг завжди поруч з вами. З початку створення 77-ї ми передали з‘єднанню допомоги більш як на 186 млн гривень. І зупинятись не збираємось. Щиро дякую кожному комбрігу, офіцеру, сержанту і солдату за ваш щоденний подвиг. Завдячуючи вам прифронтовий Кривий Ріг продовжує жити і працювати».
На річницю до своєї бригади криворіжці завітали не з порожніми руками. Цього разу військовим передали вкрай необхідне на фронті спорядження: 8 квадроциклів, 10 мотоциклів і 8 евакуаційних візків.
Молода, але потужна бригада торувала свій шлях із самих низин. Сьогодні – це насичена вогнем сила.
«З моменту створення бригаду відразу перекинули на Бахмут, потім – на Куп‘янськ. Ми несли важкі втрати, але вистояли. Сьогодні воюємо на рівні із набагато досвідченими за нас з‘єднаннями. Бригада показує одні з кращих результатів на своєму напрямку. Пишаємося, що відбили у ворога раніше окупований пункт Кругляківка, який зараз знаходиться під нашим контролем», — зазначив командир 77-ої окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Олег Дмитрук.
Щиро подякував Кривому Рогу за потужну підтримку командувач Десантно-штурмових військ України Олег Апостол.
«Бригада насправді пройшла важкий шлях становлення і показала справжній героїзм. Дякую командирам, які тримали і тримають зараз цю марку. Рідним – за те, що завжди поруч із нами в строю. Спасибі місту, яке робить з нами спільну роботу. Нам немає чого ходити за Дніпро, у Карпати, маємо стояти там, де стоїмо, забирати у ворога нашу територію і безжально гнати його з нашої землі. Вами так пишаються ваші діти й онуки!», — звернувся до побратимів командувач.
За чотири роки бригада пройшла шлях, який загартував її характер і став фундаментом для майбутніх перемог. Від початку в її складі служить чимало криворіжців. Сьогодні, лють воїнів, помножена на гарт і славу, невпинно наближає до нас очікуваний тріумф над ворогом.
