Щороку 28 жовтня Україна відзначає День вигнання нацистських окупантів із України. Німецько-радянська війна розпочалася 22 червня 1941 року. Попри чудові відносини між Рейхом та СРСР у 1930-х роках, вже на початку Другої світової війни стало зрозуміло, що конфлікт між двома тоталітарними державами неминучий. Фашистською Німеччину називала сталінська пропаганда, проте війська Рейху правильно називати нацистськими.
Протягом перших 4-х місяців німецько-радянської війни було окуповано всю материкову частину України. Більшість областей сучасної України перебували під німецькою окупацією від двох до трьох років. Ключовими у поразці Рейху стали Сталінградська битва у лютому 1943 року та події на Курській дузі у липні 1943 року, яка увійшла в історію як одна з наймасштабніших танкових битв Другої світової війни.
Саме після успішної контратаки розпочалися перші спроби радянських військ звільнити українські землі. Станом на 28 жовтня 1944 року, радянські війська остаточно відтиснули німців до кордону. Однак залишалося ще одне місто – Чоп. Вже наступного дня нацистська армія залишила місто, однак незабаром розпочала контрнаступ. Протягом тижнів окремі райони Чопа – важливого залізничного вузла на кордоні Словаччини та Угорщини, Словаччини та Закарпатської України – переходили з рук у руки. Остаточна дата звільнення Чопа – 23 листопада 1944 року. Наразі це крайній західний населений пункт України.
Трагедія Другої світової війни не оминула жодної української родини: ми втратили близько 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових.
Важливо усвідомлювати, що вигнання нацистів з України – це спільна перемога українців і з лав Червоної армії, і з лав визвольного руху, навіть попри їхню боротьбу між собою. Безсумнівними Героями є ті, хто до останнього боронив рідні землі та не боявся дати відсіч ворогу. Маємо пам’ятати і вшановувати усіх.
Варто врахувати уроки історії і бути єдиними й непохитними у боротьбі з новою страшною навалою – російською.
Джерело — Інститут національної пам’яті.
