Сьогодні у Кривому Розі ховають загиблого від удару російської ракети Максима Магирю. 14 січня країна-терористка завдала жорстокого удару по Кривому Рогу — ракета прилетіла у приватний сектор Довгинцівського району, розтрощила все на своєму шляху, знищила будинки і забрала життя 33-річного чоловіка.
Максим працював у Тойота-центрі, був одружений, мав 8-річного сина Матвія. Його життя мало б бути щасливим і успішним, але несамовитий російський окупант в одну мить обірвав всі плани, надії та майбуття чоловіка і його близьких.
Того страшного дня криворіжець приїхав до батьків у гості. Саме на батьківському подвір’ї у нього влучили уламки ракети. Максим отримав смертельне поранення в спину, йому перебило хребет. Чоловік прожив кілька хвилин і помер. Сусіди, які збіглися на місце прильоту, ще намагалися йому допомогти, але марно.
«Я знала Максима з дитинства, дружили все життя. Важко говорити… Він завжди був гарним хлопцем, посміхався, був турботливим сином і батьком. Якраз бачила його нещодавно, бо живемо поряд. Гарна була людина. Залишився у нього маленький синок 8 років, дружина, сестра і батьки. Це таке горе для батьків! Я того дня була в Києві, тато мій зателефонував і повідомив страшну новину, що ракета прилетіла за два будинки від нас і в нашій хаті вилетіли вікна й двері. А потім уже мама сказала, що Макс загинув», — згадує подруга Максима, Анастасія.
«Ми вчилися в одній школі, Максим був вірним другом, завжди приходив на допомогу. Його Матвійко тепер залишився сиротою, без батька. Ми разом ходили на тренування: Макс і сам займався спортом, і сина водив. Досі не можемо прийти до тями. Співчуваємо близьким і рідним, будемо їм допомагати», — висловила свій біль подруга загиблого, Анна.
Сусід Валентин Васильович теж тяжко переживає смерть сина своїх друзів:
«Максима я пам’ятаю з дитинства. За свої 33 роки він ніколи не робив людям поганого. Душевний був чоловік, комунікабельний, добрий. Увечері ми почули вибух, вибігли, хотіли допомогти, але у нього була перебита спина, тож чіпати побоялися, щоб не нашкодити. Знаю, що його колеги по роботі допомагають батькам».
Колеги Максима Магирі підтвердили, що насправді надали підтримку родині загиблого. Вони прийшли висловити свій біль і попрощатись.
«Для нас це велика втарта, ми втратили співробітника, а родина — люблячого батька. Чемна була людина, тільки добрі й теплі спогади залишилися. Ми опікуємось його родиною, як і інші друзі сім’ї. І далі будемо підтримувати, чим можемо, не залишимо наодинці з бідою ні сина, ні дружину», — пообіцяв Олег Леонідович, керівник салону Тойота-центр.
Максим Магиря працював у центрі з 2017 року, керував відділом кузовного цеху.
«Тяжко втрачати таких друзів. Позитивний був чоловік. Так, ніби серце вирвали у колективу. Ми тим рашистам ніколи цього не пробачимо», — каже колега, Сергій Березкін.
Провести друга в останню путь прийшов і Олександр, керівник філії страхової компанії:
«Наші робочі відносини якось швидко переросли в товариські. Ми спілкувалися і по роботі, і по дружбі. Він був таким інтелігентним, в окулярах, і в той же час захоплювався спортом: ММА, боксом. Я питав, навіщо воно тобі? А він відповідав: «Так у мене ж син займається, а я маю бути для нього прикладом…»
