Земельні порушення: види, покарання та порядок оскарження в Україні

В Україні питання землекористування є надзвичайно важливим та регулюється численними законодавчими актами. На жаль, непоодинокими є випадки порушень земельного законодавства, які можуть завдавати значної шкоди як державі, так і окремим громадянам. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» детально розгляне основні види земельних порушень, передбачені законодавством покарання за їх скоєння, а також порядок оскарження незаконних рішень та дій у земельній сфері в Україні.

Які дії вважаються земельними порушеннями в Україні

В Україні дії, що вважаються земельними порушеннями, досить різноманітні та охоплюють широкий спектр протиправної поведінки у сфері землекористування. Основні види земельних порушень визначені статтею 211 Земельного кодексу України, а також іншими законодавчими актами. До них належать:

Укладення угод з порушенням земельного законодавства: це може включати продаж, дарування, обмін або інші види відчуження земельних ділянок з порушенням встановлених процедур, обмежень або вимог щодо суб’єктів.
Самовільне зайняття земельних ділянок: використання земельної ділянки без належних правових підстав, наприклад, без оформленого права власності або користування.
Псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель.
Невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.
Знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення.
Приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок.
Непроведення рекультивації порушених земель.
Знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень.
Порушення умов знімання, збереження і використання родючого шару ґрунту.
Відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.
Ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.
Порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.
Порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.
Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Залежно від характеру та наслідків порушення, винні особи можуть нести цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Що загрожує за порушення земельного законодавства

За порушення земельного законодавства в Україні передбачено кілька видів юридичної відповідальності, залежно від характеру та тяжкості вчиненого порушення:

1. Цивільно-правова відповідальність:

Особа, винна у порушенні земельного законодавства, що завдало шкоди іншій особі, зобов’язана відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Це може включати як прямі збитки (наприклад, витрати на відновлення пошкодженої земельної ділянки), так і упущену вигоду.
Суд може зобов’язати порушника привести земельну ділянку у той стан, в якому вона перебувала до вчинення порушення.
Угоди, укладені з порушенням земельного законодавства, можуть бути визнані судом недійсними.

2. Адміністративна відповідальність:

Деякі приклади адміністративних правопорушень та відповідних штрафів:

Самовільне зайняття земельної ділянки: стаття 53-1 КУпАП передбачає штраф для громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб — від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель: стаття 52 КУпАП передбачає накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил використання земель: стаття 54 КУпАП встановлює штрафи за невиконання вимог щодо цільового використання земель, недотримання строків повернення тимчасово зайнятих земель тощо: на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Знищення межових знаків: стаття 56 КУпАП передбачає попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Кримінальна відповідальність:

Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом відповідальності і настає за суспільно небезпечні діяння у сфері земельних відносин, передбачені ККУ.

Незаконне заволодіння землею (стаття 197-1 КК України): самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, яка раніше вчинила такий самий злочин або за попередньою змовою групою осіб, або якщо це завдало значної шкоди власнику чи законному користувачу, карається штрафом, арештом або обмеженням волі.
Забруднення або псування земель (стаття 239 КК України): забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, карається штрафом, позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, або обмеженням волі. Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, передбачено більш суворе покарання, включаючи позбавлення волі.
Інші злочини, пов’язані із земельними правовідносинами, можуть бути кваліфіковані за іншими статтями КК України, наприклад, службові зловживання, підробка документів тощо, якщо вони вчинені у земельній сфері.

Важливо зазначити, що конкретний вид та міра відповідальності визначаються судом або уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування на підставі встановлених фактів порушення та з урахуванням усіх обставин справи.

Які органи здійснюють контроль та притягають до відповідальності

Контроль за дотриманням земельного законодавства та притягнення до відповідальності за його порушення в Україні здійснюють різні органи на різних рівнях:

1. Державні органи:

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та її територіальні органи:

Здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.
Перевіряють дотримання вимог земельного законодавства органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.
Мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері земельних відносин та видавати обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень.
Державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення (штрафи).

Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи:

Здійснюють державний контроль за дотриманням вимог законодавства про охорону земель, зокрема щодо запобігання їх забрудненню, псуванню, засміченню тощо.
Мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, включаючи земельні ресурси, та видавати приписи.

Органи прокуратури:

Здійснюють нагляд за додержанням законів представницькими, виконавчими та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, юридичними та фізичними особами.
Можуть порушувати кримінальні провадження за фактами грубих порушень земельного законодавства.
Представляють інтереси держави в суді у справах, пов’язаних із земельними правопорушеннями.

Національна поліція України:

Здійснює досудове розслідування у кримінальних провадженнях, пов’язаних із земельними злочинами.
Може виявляти адміністративні правопорушення у сфері земельних відносин та складати відповідні протоколи.

Суди:

Розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи, пов’язані із земельними спорами та правопорушеннями.
Приймають рішення про відшкодування збитків, відновлення попереднього стану земельних ділянок, визнання угод недійсними, а також призначають адміністративні та кримінальні покарання.

2. Органи місцевого самоврядування:

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

У межах своїх повноважень здійснюють контроль за використанням та охороною земель комунальної власності.
Можуть приймати рішення про здійснення контролю за використанням та охороною земель на своїй території та утворювати відповідні інспекції.
Уповноважені посадові особи виконавчих органів місцевих рад є державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель і мають право розглядати справи про окремі види адміністративних правопорушень та накладати адміністративні стягнення.

Важливо зазначити, що система контролю та притягнення до відповідальності є багаторівневою, і залежно від виду порушення та його наслідків, залучаються різні органи. Громадяни та юридичні особи мають право звертатися до цих органів у разі виявлення порушень земельного законодавства.

Порядок оскарження рішень та штрафів у сфері земельних правопорушень

Порядок оскарження рішень та штрафів у сфері земельних правопорушень в Україні залежить від того, який орган прийняв рішення або наклав штраф, та на якому етапі знаходиться справа. Загалом існують адміністративний та судовий порядки оскарження.

1. Оскарження рішень та дій органів державного контролю (наприклад, Держгеокадастру, Державної екологічної інспекції):

Адміністративний порядок:

Оскарження до вищого органу: рішення, дії або бездіяльність державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель можуть бути оскаржені до керівника відповідного територіального органу Держгеокадастру або Державної екологічної інспекції.
Строки оскарження: законодавством можуть встановлюватися певні строки для подання скарги. Зазвичай це 10 днів з дня прийняття рішення або вчинення дії (якщо інший строк не передбачено законом).
Форма скарги: скарга подається у письмовій формі та повинна містити:
- Найменування органу, до якого подається скарга.
- Прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження).
- Зміст оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності.
- Обґрунтування неправомірності рішення, дії чи бездіяльності та вимоги скаржника.
- Додатки (копії документів, що підтверджують обставини, викладені у скарзі).
- Підпис скаржника та дату.
Розгляд скарги: вищий орган зобов’язаний розглянути скаргу у встановлений законом строк (зазвичай до 30 днів) та прийняти мотивоване рішення.
Результати розгляду: за результатами розгляду скарги вищий орган може:
- Залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.
- Скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.
- Визнати дії або бездіяльність неправомірними та зобов’язати вчинити певні дії.

Судовий порядок:

Якщо скаржника не задовольняє рішення, прийняте за результатами адміністративного оскарження, або якщо він вирішив не використовувати адміністративний порядок, він має право звернутися до адміністративного суду.
Строки звернення до суду: за загальним правилом, адміністративний позов може бути подано протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Для оскарження рішень про накладення адміністративного стягнення строк може бути коротшим (наприклад, 10 днів з дня отримання постанови).
Порядок подання позову: адміністративний позов подається до адміністративного суду за встановленою формою з доданням необхідних документів, включаючи копію оскаржуваного рішення (якщо є) та докази його отримання, копію скарги до вищого органу (якщо подавалася) та рішення за її результатами.
Розгляд справи судом: суд розглядає справу відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ).

2. Оскарження постанов про накладення адміністративних штрафів:

Адміністративний порядок:

Постанову про накладення адміністративного штрафу, винесену уповноваженою посадовою особою (наприклад, державним інспектором Держгеокадастру, посадовою особою органу місцевого самоврядування), може бути оскаржено до вищого органу (вищої посадової особи) у порядку, передбаченому КУпАП.
Строк оскарження: постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску цього строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено органом (посадовою особою), уповноваженим розглядати скаргу.
Форма скарги: скарга подається у письмовій формі з зазначенням необхідних відомостей та обґрунтуванням незгоди з постановою.

Судовий порядок:

Відповідно до статті 288 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган (посадова особа), який виніс постанову.
Строк звернення до суду: скарга на постанову про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Порядок подання скарги: скарга подається до суду за правилами адміністративного судочинства.

Розуміння порядку оскарження є важливим для захисту своїх прав та законних інтересів у сфері земельних відносин. У разі незгоди з рішеннями або штрафами, своєчасне та обґрунтоване оскарження може допомогти відновити порушені права.

Поради власникам і орендарям земельних ділянок: як захистити себе та уникнути проблем із землею

Земельні питання часто є складними та можуть призвести до значних проблем як для власників, так і для орендарів земельних ділянок. Щоб захистити свої права та уникнути неприємностей, рекомендуємо дотримуватися наступних порад:

Поради власникам земельних ділянок:

Ретельно оформлюйте право власності:
- Переконайтеся, що всі правовстановлюючі документи (державний акт на право власності, свідоцтво про право на спадщину, договори купівлі-продажу, дарування тощо) оформлені належним чином та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
- Зберігайте оригінали документів у безпечному місці.
- Регулярно перевіряйте актуальність інформації про вашу ділянку в Державному реєстрі.
Чітко визначте межі земельної ділянки.
Використовуйте землю за цільовим призначенням.
Своєчасно сплачуйте земельний податок.
Контролюйте стан своєї земельної ділянки. У разі виявлення порушень, фіксуйте їх (фото, відео) та звертайтеся до відповідних контролюючих органів (Держгеокадастру, поліції).
Укладайте договори оренди правильно:
- При передачі земельної ділянки в оренду, укладайте письмовий договір оренди, який чітко визначає права та обов’язки сторін, строк дії договору, розмір та порядок сплати орендної плати, умови використання земельної ділянки, відповідальність за порушення умов договору тощо.
- Обов’язково реєструйте договір оренди відповідно до законодавства.
Захищайте свої права юридично у разі виникнення земельних спорів.

Поради орендарям земельних ділянок:

Укладайте письмовий договір оренди.
Перевіряйте право власності орендодавця.
Використовуйте земельну ділянку відповідно до умов договору та її цільового призначення.
Своєчасно сплачуйте орендну плату.
Підтримуйте земельну ділянку в належному стані.
Повертайте земельну ділянку після закінчення строку оренди у належному стані.
Фіксуйте стан земельної ділянки при передачі та поверненні.
Захищайте свої права юридично.

Дотримання цих порад допоможе власникам та орендарям земельних ділянок мінімізувати ризики виникнення проблем із землею та ефективно захищати свої права. У складних ситуаціях не зволікайте зі зверненням до фахівців у галузі земельного права.

Раніше ми писали, яка є юридична відповідальність за екологічні правопорушення.

Також ми повідомляли, як правильно оформити спадщину, які документи необхідно зібрати та як діяти у випадку виникнення конфліктів між спадкоємцями.

Джерело