Від місця події до висновку суду: шлях встановлення істини у справах про смерть вимагає спеціальних знань. Як працює судово-медична експертиза в Україні, хто ці фахівці та які етапи дослідження (від огляду тіла до лабораторного аналізу) вони проходять? Як експерти встановлюють причину смерті та забезпечують доказову базу для слідства — розбирався «Дніпро Оперативний».
Що таке судово-медична експертиза і навіщо вона потрібна
Судово-медична експертиза — це вид судово-експертної діяльності, який полягає у застосуванні медичних знань для встановлення обставин, пов’язаних із тілесними ушкодженнями, захворюваннями та причинами смерті, а також для ідентифікації особи померлого. Основне призначення — надати суду, слідству або іншому уповноваженому органу об’єктивний медичний висновок, який є доказом у кримінальних, цивільних та адміністративних провадженнях.
Правові аспекти судово-медичної експертизи в Україні
Юридично проведення судово-медичної експертизи регулюється нормативними актами (Положеннями/Інструкціями та наказами МОЗ і іншими законами), які визначають суб’єктів, порядок призначення, оформлення висновків та організацію бюро судово-медичних експертиз. Зокрема, функції державних установ судово-медичної експертизи та порядок їх діяльності закріплені у відповідних положеннях і інструкціях.
Експертизу призначає особа, яка проводить дізнання або слідство (слідчий, прокурор), суддя, або інші уповноважені посадові особи; висновок експерта є процесуальним документом, що долучається до матеріалів справи.
У 2024–2025 роках відбувалися зміни та нормативні уточнення (накази МОЗ, акти Мін’юсту), що впливають на організацію роботи бюро, оплату експертної години та процедурні питання — це важливо враховувати в практиці.
Хто проводить експертизу
Судово-медичну експертизу виконують державні спеціалізовані установи (бюро судово-медичної експертизи, науково-дослідні центри), а також — у визначених законом випадках — незалежні експерти/заклади на підставі ліцензії. Організація й функції таких установ описані в численних нормативних актах МОЗ і Мін’юсту.
Етапи встановлення причини смерті: від місця події до лабораторії
- Оповіщення та виїзд на місце події — слідчий чи інша уповноважена особа повідомляє експертну службу; на місці проводиться первинний огляд трупа слідчими і (за можливості) судово-медичним експертом; фіксуються обставини, положення тіла, ознаки насильницької смерті, сліди на місці події. До огляду долучаються також працівники поліції і (за потреби) лікарі.
- Початковий документальний огляд і протокол — складається протокол огляду місця, фіксуються речові докази, маркуються зразки, фотографуються або проводиться відеофіксація.
- Транспортування тіла — у випадках, коли необхідний розтин, тіло доставляють до бюро судово-медичної експертизи або патологоанатомічного відділення. В окремих випадках (наприклад, смерті без ознак насильницької смерті вдома) може вистачити огляду лікаря; у сумнівних випадках обов’язковий розтин.
- Патологоанатомічний розтин — детальний внутрішній та зовнішній огляд, фіксація пошкоджень і патології, відбір матеріалів (органи, рідини, тканини) для лабораторних досліджень. Розтин дає первинний морфологічний висновок щодо ймовірної причини смерті.
- Направлення/відбір матеріалів до лабораторій — зразки надсилають на токсикологію (речовини/алкоголь/наркотики), гістологію (микроскопічне дослідження тканин), бактеріологію/вірусологію (якщо підозрюють інфекцію), молекулярну/ДНК-ідентифікацію (ідентифікація особи або зв’язок із зразками), хімічні дослідження тощо.
Лабораторні дослідження та посмертний діагноз
- Токсикологія — вивчає наявність отруйних речовин, лікарських препаратів, алкоголю, наркотиків в крові, сечі, тканинах; це критично для встановлення причини смерті при підозрі на отруєння або передозування.
- Гістологія (морфологія тканин) — дозволяє виявити ушкодження органів, давність травми, ознаки гострих чи хронічних захворювань, інфарктів, крововиливів тощо.
- Мікробіологія/вірусологія — визначає інфекційні агенти, які могли бути причиною смерті.
- Молекулярна діагностика (ДНК-дослідження) — використовується для ідентифікації особи, зіставлення зразків, а також у випадках масових загибелей або при сильному ушкодженні тіла. Комбінований аналіз усіх результатів (клінічні дані, морфологія, токсикологія, молекулярні тести) дозволяє сформулювати остаточний посмертний (патологоанатомічний) діагноз і висновок про причину й механізм смерті.
Роль судово-медичного експерта
- Дати науково обґрунтований висновок про причину смерті (наприклад: механічна асфіксія, крововтрата внаслідок проникаючого поранення, гостра інтоксикація тощо).
- Визначити давність та характер тілесних ушкоджень, чи могли вони спричинити смерть, чи існувала пряма причинно-наслідкова зв’язка між дією іншої особи й смертю.
- Надати матеріал для ідентифікації (ДНК), дозволити виявити/виключити медичні помилки, встановити факт отруєння, інфекції тощо.
- За необхідності — брати участь у судових засіданнях як експерт-свідок і пояснювати висновки, методи та невизначеність аналізів.
Значення експертизи в розслідуваннях
Судово-медична експертиза часто є ключовим доказом для кваліфікації кримінального правопорушення (наприклад, статті про умисне вбивство, необережне вбивство, перевищення заходів тощо).
Вона дозволяє розмежувати природну смерть, самогубство, нещасний випадок та умисні/неумисні дії третіх осіб.
Якісний експертний висновок з чітким обґрунтуванням і методологічними посиланнями знижує ризик помилкових висновків у суді та допомагає слідству не лише встановити причину смерті, а й сформувати подальшу процесуальну позицію (підозра, обвинувачення, закриття провадження).
Раніше ми писали, як функціонують суди, які зміни відбулися на різних рівнях судової влади і що принесло з собою впровадження електронного судочинства.
Також ми розповідали про реформу поліції та зміни, які відбулися за останні роки.
