У світі, де злочинність не знає кордонів, міжнародна співпраця поліції є ключовою. Коли злочинець тікає за кордон, звичайні правоохоронні органи стають безсилими. Саме тут на допомогу приходить Інтерпол — найбільша у світі міжнародна поліцейська організація. Як вона допомагає країнам розшукувати та затримувати злочинців у будь-якому куточку світу, які інструменти використовує та що таке «червоне сповіщення» — розбирався «Дніпро Оперативний».
Що таке Інтерпол та його функції?
Інтерпол (Міжнародна організація кримінальної поліції) — це найбільша у світі міжнародна поліцейська організація. Заснована у 1923 році, вона об’єднує 196 країн-учасниць і допомагає національним поліцейським силам боротися зі злочинністю. Інтерпол не має власних поліцейських сил, а виступає як координаційний центр, що полегшує співпрацю та обмін інформацією між правоохоронними органами різних країн. Його головна функція — координація боротьби зі злочинністю, а не безпосередні арешти чи розслідування. Основні напрямки діяльності: боротьба з тероризмом, кіберзлочинністю, організованою злочинністю та торгівлею людьми.
Повноваження та обмеження: що може і не може Інтерпол?
Інтерпол не має повноважень здійснювати арешти, обшуки чи інші поліцейські операції на території країн-учасниць. Цим займаються виключно національні поліцейські сили. Основні обмеження:
- Політичний, військовий, релігійний або расовий нейтралітет. Інтерпол суворо дотримується нейтралітету і не втручається у справи, що мають політичний, військовий, релігійний чи расовий характер. Це означає, що політичні біженці або особи, обвинувачені у злочинах політичного характеру, не можуть бути оголошені в розшук через Інтерпол.
- Відсутність виконавчих повноважень. Організація лише надає інформацію та інструменти для співпраці, але не може примушувати країни діяти. Національний суверенітет залишається пріоритетом.
Система сповіщень: червоні, жовті та інші notices
Для обміну інформацією Інтерпол використовує систему кольорових сповіщень (notices). Кожне сповіщення має своє призначення:
- Червоне сповіщення (Red Notice): Найвідоміше. Видається для розшуку та тимчасового арешту особи з метою її подальшої екстрадиції. Це не міжнародний ордер на арешт, а запит до країн-членів про допомогу в затриманні.
- Жовте сповіщення (Yellow Notice): видається для розшуку зниклих безвісти осіб, особливо дітей, або для ідентифікації осіб, які не можуть повідомити про себе.
- Зелене сповіщення (Green Notice): попереджає про особу, яка скоїла злочини і може знову вчинити їх в інших країнах.
- Синє сповіщення (Blue Notice): видається для збору додаткової інформації про особу, місцезнаходження або її діяльність у зв’язку зі злочином.
- Чорне сповіщення (Black Notice): використовується для ідентифікації невстановлених людських останків.
- Помаранчеве сповіщення (Orange Notice): попереджає про потенційну загрозу, пов’язану з подіями, особами, предметами або процесами.
Як відбувається розшук: етапи співпраці
Процес розшуку через Інтерпол починається з національних правоохоронних органів. Ось ключові етапи:
- Національний запит: правоохоронний орган країни, де скоєно злочин, звертається до свого Національного центрального бюро (НЦБ) Інтерполу з проханням про міжнародний розшук.
- Перевірка та валідація: НЦБ передає запит до Генерального секретаріату Інтерполу в Ліоні. Там його перевіряють на відповідність статуту організації, зокрема на відсутність політичного підґрунтя.
- Видання сповіщення: якщо запит схвалено, Генеральний секретаріат публікує відповідне сповіщення (наприклад, Red Notice) у своїй базі даних, доступній для всіх країн-учасниць.
- Співпраця та затримання: якщо особа з розшуку виявлена в іншій країні, її місцева поліція може затримати її на основі цього сповіщення. Далі запускається процес екстрадиції згідно з міжнародним законодавством.
Бази даних і інструменти Інтерполу
Інтерпол надає країнам-учасницям доступ до широкого спектру баз даних та інструментів:
- База даних розшукуваних осіб: містить інформацію про осіб, оголошених у розшук.
- База даних ДНК: містить генетичні профілі осіб, пов’язаних зі злочинами.
- База даних відбитків пальців: містить цифрові відбитки пальців злочинців.
- База даних викрадених автомобілів: допомагає відстежувати викрадений транспорт.
- I-24/7: Глобальна захищена система зв’язку, яка дозволяє поліцейським силам миттєво обмінюватися даними.
Співпраця з національними поліціями
Інтерпол співпрацює з країнами виключно через Національні центральні бюро (НЦБ). Це єдиний контактний пункт між Інтерполом і правоохоронними органами кожної країни. НЦБ відповідає за:
- Надсилання запитів до Інтерполу від імені своєї країни.
- Отримання та обробку запитів від інших країн.
- Координацію міжнародної співпраці на національному рівні.
Як Україна співпрацює з Інтерполом
Україна є повноправним членом Інтерполу з 1992 року. На сьогодні НЦБ Інтерполу в Україні функціонує на базі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Україна активно використовує інструменти Інтерполу для:
- Розшуку: оголошення в міжнародний розшук осіб, які переховуються за кордоном.
- Екстрадиції: запит на видачу злочинців, що перебувають в інших країнах.
- Обміну інформацією: отримання та надання даних про злочини та злочинців.
- Боротьби з кіберзлочинністю та тероризмом: участь у спільних міжнародних операціях.
Україна також може подавати до Інтерполу запити про скасування або перегляд статусу розшуку, якщо вважає його політично мотивованим, що є важливим механізмом захисту прав громадян.
Раніше ми писали, які саме умови повинні бути дотримані при врученні повістки, і що робити, якщо ці правила порушуються.
Також ми повідомляли, як отримати паліативну допомогу в Україні та які права мають пацієнти.
