Немає жодного українця, який не запам’ятав би цієї дати – 24 лютого 2022 року. Вона вкарбована у нашу свідомість несподіваним жахом, болем утрат, гіркотою розлук, страхом за рідних, ненавистю до ворога, але головне — готовністю бити його. На суші, у воді і в повітрі.
12 років минуло відтоді, як росія загнала нам ножа в спину: відібрала Крим, розстрілювала Донбас, по-звірячому вбивала наших захисників в Іловайську, ДАПі, Дебальцевому. Але бомби на Київ вдосвіта 24 лютого стали для нас моторошним дежавю далекого 41-го.
Вибухи в Кривому Розі розбудили містян панікою, але вона швидко змінилась на лють і затятість. Ми багато пройшли, дуже багато втратили, але стали тим феноменом, коли менший і слабший кладе на лопатки великого монстра. Росія топила в крові багато країн, але саме на Україні вона зламає свої звірячі ікла. Бо раби не можуть скорити вільний народ.
Вистоїмо і переможемо, криворіжці! Усі гуртом: хто в війську, а хто для війська. Робіть для перемоги все від вас залежне!
