Рівно вісім років тому, 2 лютого 2015-го, у трагічній ДТП під Кривим Рогом загинув відомий український співак, лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко. У Кривому Розі він дав останній у своєму житті концерт, а наступного дня його Toyota Sequoia зіткнулася з молоковозом на повороті біля Лозуватки. Від отриманих травм, музикант загинув на місці.
Криворіжці щиро шанують пам’ять артиста, щороку влаштовуючи автопробіги та концерти на його честь, Його ім’ям названа алея біля Палацу молоді та студентів КНУ. На місці його загибелі стоїть пам’ятний хрест, до якого шанувальники постійно несуть квіти й лампадки.
Кузьма був талановитим музикантом, харизматичною людиною, категоричною та вимогливою до можновладців, мав активну громадянську позицію.
Що говорив музикант про Україну, війну та про наше життя:
Про український народ
Я дуже багато їжджу по країні. І так багато тямущих, розумних, інтелігентних людей є в народі, а нами чомусь мають керувати хами, грабіжники, злодії, бандити. Чому воно так? Напевно, ми самі в цьому винні. Українці хворіють на відсутність власної гідності. Бо ми «терпили», думаємо, що хамство само собою куди подінеться. Всі біди на нас сиплються від того, що ми терпимо і мовчимо, поки дуже не припече.
Про ставлення до життя
Треба дякувати Богові, що ти ходиш на двох ногах і у тебе нічого не болить. Не розумію тих, хто говорить: «О, голова болить» чи «Не знаю, в яких черевиках у театр йти». Брав би мухобійку і по лобі. Сходіть в «Охматдит» і подивіться на тих дітей, які ще не прийшли у світ, а вони вже з тих списків викреслені.
Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися і ростити собі горб від того, що навколо одні проблеми.
Міняйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете!
Про патріотизм
Я не люблю взагалі спекуляції на тему патріотизму. Патріотичні пісні потрібно писати весь час, а не тоді, коли щось сталося і їх треба писати.
Про війну
Я у свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому – вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному – гинуть люди, а в другому – абсолютно не змінили свій спосіб життя: ведуть світські бесіди, витрачають гроші й абсолютно не турбуються ні матеріально, ні духовно. Війна не може бути на якійсь певній частині території. Якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна.
Про росію та Крим
Я зненавидів росію, до якої раніше ставився толерантно. Ніколи в житті не поїду до Криму. Для мене це зрада з боку Криму. Ніби взяли та вивернули назовні старі солдатські кальсони.
