Любов Василівна — корінна жителька Павлограда
Тут пройшло все її життя: робота, родина, народження онуків, звичні вулиці та двір, де знає кожен куточок. Понад 50 років вона пропрацювала в медицині міста. А з початком повномасштабної війни залишила роботу. Каже, що емоційно дуже важко переносить усе, що відбувається навколо.
— Я така людина емоційна, за все переживаю, хвилююсь. Тому всі ці прильоти, безсонні ночі… дуже важко я все це переношу. Приймаю заспокійливі, — говорить жінка.
Одним із найболючіших моментів для неї стали наслідки одного з обстрілів, коли постраждала квартира онучки.
Чи не щоночі Любов Василівна разом із донькою та маленькою собачкою ховаються у коридорі між двома стінами. Каже, що спочатку вони бігали у підвал, потім — на перший поверх будинку чи на вулицю.
— Але наш будинок розташований на плавуні, і нам сказали, що підвал — це найгірше місце для укриття. Потім онучка пояснила, що під час тривоги не можна вибігати надвір. Тому зараз сидимо у коридорі.
Війна торкнулася і колишнього місця роботи, якому вона віддала пів століття життя.
— Моє колишнє місце роботи вже все розгромили. Колеги розповідають, що тепер немає ні самої роботи, ні автомобіля службового. Нічого немає…
Згодом знайомі запропонували Любові Василівні відвідати заняття психолога. Спочатку вона вагалася, але тепер каже — це стало для неї справжньою підтримкою.
— Я спробувала і відчула, що мені стало значно легше. Відволікаюсь від поганих думок. Приходить розуміння, що є люди, які пережили ще більші стреси, але тримаються. Особливо шкода переселенців, я їм дуже співчуваю. Ми спілкуємось із такими ж жінками, які переживають такі ж страхи й стреси. Ділимось досвідом. Психолог піднімає багато важливих тем, і знаходиш для себе відповіді. А ще дуже подобаються майстер-класи різні.
Попри постійні тривоги та страх, Любов Василівна не хоче залишати рідне місто.
— У мене тут донька, онучка. Я їх не покину. А вони теж не налаштовані на переїзд. Треба десь винайняти житло, облаштуватися. Нам із нашими достатками це важко. Звичайно, якщо вже буде безвихідь, то доведеться їхати. Але ми віримо, що Збройні сили України нас захистять, і ми залишимось у своєму місті, у своїх домівках. Ми не хочемо нікуди їхати.
Психологічна, консультаційна та гуманітарна допомога жінкам категорії ВПО та місцевої громади, що потерпають від наслідків війни, надається в Павлограді в рамках реалізації проєкту «Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER)».
Проводяться також майстер-класи та заняття з цифрової грамотності.
Проєкт реалізує в місті ГО «Жінки Західного Донбасу». Фінансується проєкт Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH.
Німецькі та європейські кошти змінюють життя українських громад.
