У Кривому Розі віддали останню шану померлому воїну, захиснику Юрію Гориці. Чоловік добровільно став на захист своєї країни з самого початку великої війни, з березня 2022-го вступив у тероборону. Там провоював місяць, а далі — у лавах Нацгвардії. Брав участь в обороні Соледара, Бахмута, Ізюма та Куп’янська.
Три роки цієї кривавої війни підірвали здоров’я Юрія. Він приїхав до рідного дому у відпустку, відчув себе зле і потрапив до лікарні вже в тяжкому стані.
«Родина три тижні боролася за його життя. Я його з трубочки годувала, але врятувати не вдалося», — горює рідна сестра Юрія, Наталія Іваненко.
Солдат Юрій Гориця був водієм БТРа. Гідно й чесно служив своїй Батьківщині, був нагородженим медалями та відзнакою Президента «Захиснику Вітчизни». У колі друзів Юрій Анатолійович був душею компанії, захоплювався рибальством та мисливством. Замолоду чоловік закінчив КРАУС і служив в Одесі. Працював у підрядній організації на «Арселорі».
«Щедрим був, добрим, позитивним живчиком, який ніколи не скаржився на життя. Таким він назавжди залишиться в моєму серці. Я вірила в диво, а дива не сталося. Це таке відчуття, ніби забрали частину серця, а інша — плаче, кричить, розривається. Останній погляд, останній дотик, а у відповідь — тиша. Більше ніколи не почую голосу, ніхто не назве сестрою… Не хочу вірити. Прощавай, любий братику», — плаче пані Наталія.
Рідні, близькі й бойові товариші навіки попрощалися з оборонцем. Юрій залишив згорьованих літніх батьків, сестру, доньку і двох онуків.
Вічна слава, шана і пам’ять. Вдячність вірному сину Криворіжжя!
