Після зміни коду домофону захисник не міг потрапити додому, а часу кожен раз їхати по новий ключ до офісу компанії у нього не було. Чоловік понад рік намагався вирішити проблему, але зрештою звернувся до суду. Чим закінчилася ця історія читайте у матеріалі «Дніпро Оперативний».
30 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду Дніпра відмовила чоловіку, який просив повернути йому доступ до під’їзду та хотів отримати компенсацію.
Чому військовий не зміг потрапити додому
У грудні 2018 року чоловік купив квартиру в одній з багатоповерхівок Дніпра. Від попереднього власника він отримав ключі від домофону та до листопада 2024 року проблем з тим, щоб потрапити додому у нього не було.
Потім у домофоні змінили код, але, за словами чоловіка, мешканців про це ніхто не попередив. Він купив новий ключ, який пропрацював менше 3 місяців. Зробити інший ключ можна було лише в офісі компанії, яка обслуговує домофон, але чоловік у той час служив у ЗСУ та виконував завдання на передовій. Щоразу їздити до офісу по новий ключ у нього не було часу.
Спершу він спробував вирішити питання з доступом до під’їзду по телефону та у листуванні. Виявилося, що платити за послугу чоловік не хотів, бо не вважав себе клієнтом компанії та це не допомогло вирішити питання. Тоді чоловік поскаржився до служби захисту прав споживачів, але це було марно.
Переговори тривали понад рік та у січні 2026 року військовий вирішив звернутися до суду.
Що було у суді
Під час розгляду справи суддя пояснила, що домофон у під’їзді поставили ще у 2007 році за бажанням мешканців. Тому система пропуску була спільним майном, а отже той, хто купив у будинку квартиру разом з метрами отримав ще й права та обов’язки попереднього власника, зокрема щодо домофону. Тому аргумент про те, що чоловік особисто нічого не підписував та нікому нічого не винен, суддю не переконали.
Якби мешканців не влаштовувало, як працює домофон та скільки він коштує, то це питання можна було б винести на загальні збори. Але нічого, що вказувало б на спроби чоловіка зібрати такі збори чи звернутися до тих, хто керує будинком, у справі не було.
Врешті суддя вирішила, що доказів того, що саме компанія не пускає чоловіка додому, у справі немає. Тому у позові вона відмовила.
Раніше ми писали, як чоловік обіцяв перевезти речі до Румунії, а потім вимагав за них 30 тисяч.
