
5 років ув’язнення
Вищий антикорупційний суд 12 серпня оголосив вирок генеральному директору Павлоградського хімічного заводу Леоніду Шиману та комерційному директору підприємства Валерію Кирилову.
Їх визнали винними у зловживанні службовим становищем, що, за даними прокуратури, завдало державі понад 43,3 млн грн збитків. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Леоніда Шимана засудили до 5 років позбавлення волі. Також йому призначили трирічну заборону обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, і штраф у розмірі 17 тисяч гривень.
Валерій Кирилов отримав 4 роки 3 місяці ув’язнення, трирічну заборону обіймати відповідні посади та штраф у 15,3 тисячі гривень.
Крім того, суд задовольнив позов прокурора та постановив стягнути із засуджених понад 36 млн грн на відшкодування завданих державі збитків.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.
У чому звинувачували посадовців
За матеріалами НАБУ, керівники підприємства організували схему продажу продукції ПХЗ, зокрема вибухових речовин, через підконтрольні компанії-
посередники.
При цьому продукцію фактично відвантажували безпосередньо замовникам із заводу. Клієнтам, які хотіли укласти договори напряму з ПХЗ, відмовляли та пропонували купувати продукцію через посередників за завищеними цінами.
У лютому 2026 року НАБУ і САП також повідомили про нову підозру Леоніду Шиману, Ігорю Хохлову — керівнику ТОВ «Рада 2007» — та колишньому комерційному директору ПХЗ Валерію Кирилову у заволодінні 102,45 млн грн.
За версією слідства, у 2022 році підозрювані заволоділи коштами під час виконання контракту на постачання комплектів кришок і кювет. Їхня фактична вартість становила 63,17 млн грн, тоді як ПХЗ перерахувало ТОВ «Рада 2007» 165,63 млн грн.
Нова справа є окремим кримінальним провадженням.
Розгляд першої антикорупційної справи проти колишнього гендиректора Павлоградського хімічного заводу Леоніда Шимана у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) тривав трохи більше ніж 3,5 року (з лютого 2023 року по серпень 2026 року)
До речі
Час перебування під вартою (попереднього ув’язнення) під час судового розгляду зараховується в термін покарання відповідно до законодавства України (зазвичай «день за два» або день за день залежно від норм закону на момент скоєння/тримання).
