Начальник найбільшої у Першотравневому кар’єрі видобувної дільниці Вадим Анатійчук до своїх 30-ти встиг втілити у життя дитячу мрію, отримати дві вищі технічні освіти, створити міцну родину і зробити значні кроки у кар’єрному зростанні.
Відверто про мотивацію, про переваги роботи на гірничодобувному підприємстві Метінвесту, про перспективи для молоді та можливості професійного росту і навчання, а ще особисті поради від Вадима Анатійчука – у розмові з гірником.
Були часи, коли більшість хлопчиків мріяли у дорослому віці стати космонавтами. У промисловому Кривому Розі діти змалку знали про те, що до головні чоловічі професії – це гірник, шахтар та металург. Тому зовсім не дивно, що Вадим Анатійчук з молодих років бачив себе у майбутньому машиністом екскаватора.
— Перше, що я зробив після школи – це пішов навчатися до Індустріального технікуму на механіка. Далі робив спроби влаштуватися на Північний ГЗК, адже на той час охочих зайняти місце помічника машиніста екскаватора було чимало. У 2015-му мені це вдалося – я почав працювати у Першотравневому кар’єрі. Відтоді тут моє постійне робоче місце, — розповідає Вадим.
Після перших років роботи у кар’єрі у якості помічника машиніста екскаватора молодий робітник зрозумів, наскільки це складна і відповідальна робота, особливо у нічні зміни. До того часу Вадим вирішив, що власне гірництво його цікавить більше, ніж механіка. Тоді з’явилася потреба у здобутті спеціальної вищої освіти, тим більше, що в родині чоловіка очікувалися великі зміни.
— Найбільшим мотивом, який спонукав мене до руху вперед, була звістка про те, що я невдовзі стану татом. Я дотепер пам’ятаю перший знімок моєї донечки, який дружина принесла додому після УЗД. Відтоді моя відповідальність за сім’ю зросла удівічі. До того я міг після робочої зміни просто відпочивати, а після – приділяв час навчанню та став більше проявляти свій хист на роботі. Зараз я можу порадити молодим хлопцям і дівчатам, які приходять на комбінат – будьте активними з першого робочого дня. Занурюйтесь у справу, цікавтеся, ставте питання. Тоді вас обов’язково помітять і підтримають у прагненні розвитку.
Саме так сталося з Вадимом Анатійчуком, коли від мрій він перейшов до дій. Молодий хлопець у свої 25 вже ставав на підміну машиніста та здобув дві вищих освіти у Криворізькому національному університеті за спеціальностями «Машинобудування» та «Відкриті гірничі роботи». А перед початком повномасштабної війни він став учасником пілотного проєкту технічного університету Метінвест Політехніка, що у 2021 році розпочав онлайн-курси з підвищення кваліфікації гірників та металургів. Для такого молодого віку це непоганий крок уперед, засвідчували старші колеги. Коли ж начальник дільниці, на якій працював Вадим, пішов до лав ЗСУ, йому довірили керівництво ланкою.
— Мені моя робота подобається, бо вона не монотонна. Кожного дня на виробництві ти маєш розв’язувати нові задачі. То треба грамотно організувати перегін екскаватора на новий горизонт, то канат замінити, то ремонти поточні оперативно виконати. Ми постійно у русі, відчуваємо плече один одного, командність. Велике задоволення на роботі я відчуваю, коли все працює так, як треба, коли ми стабільно виконуємо виробничі показники, які доводить до нас керівництво комбінату. А найбільше, коли увесь кар’єр синхронно і якісно підготував і провів масовий вибух гірничої маси. Це необхідний і максимально контрольований процес, який забезпечує безперебійний видобуток залізної руди.
У розмові начальник видобувної дільниці поділився, що сьогодні дуже бракує молоді на виробництві. А насправді гірницька справа захоплива і перспективна. І він, і старші колеги готові поділитися усім своїм досвідом, аби престиж професії зберігався. До того ж у компанії наразі створені усі умови для навчання, перенавчання та стажування молодих спеціалістів. Гірничо-збагачувальні комбінати Метінвесту підтримують партнерські відносини із закладами професійної та вищої освіти Кривого Рогу, а також пропонують вступ і навчання на пільгових умовах у технічному університеті Метінвест Політехніка.
— Залізна руда – фундамент Кривбасу, а її у нас ще дуже багато. Роботи до пенсії вистачить ще й іншим лишиться!
Вадим жартує і повертається до своїх буденних справ. Йому з хлопцями до кінця зміни ще далеко. Попри тривоги і зменшення колективу гірники працюють. Вони свідомі того, що відповідають не лише за свої родини, а й за те, щоб економіка країни у найважчі часи вистояла.
у Першотравневому кар’єрівидобувної дільниціВадим Анатійчук
