Як в Умані навчились вирощувати низенькі, але рясні черешні
Черешневий сад Уманської фруктової компанії займає площу понад 20 га. А починалось все у 2017 році із 2 га землі. І поступово дійшли до 23 га. Кордія, Регіна, Тамара, Хертфорд – перевагу надають саме цим сортам. Невисокі дерева зручні для збору врожаю, а великі за розміром та насичені за кольором плоди мають найбільший попит. Це середньопізні та пізні сорти. Дозрівають в кінці червня і аж до серпня. Саджанці закуповують за кордоном – Голландія, Бельгія. Врожай вони дають уже через рік.
Проте, то лише так здається, що черешня – дерево, котре варто лише посадити і потім зібрати врожай. Ну хіба що шпаків відганяти якимось пристроєм, що відлякує цих злодюжок. Аби зібрати гарний врожай потрібно потрудитись – і посадити під певним кутом нахилу, і поливати, і установити протиградову сітку, і обробляти від шкідників. Розповідає агроном Роман Торбан.
— Дерева висаджуються боком, за системою Драпо, прапор. Це такий агротехнічний захід для кращого освітлення дерева. Черешня – світлолюбива культура. Якщо не буде світла, то гілки можуть відсихати. У цій системі дерева ростуть на шпалері під кутом 45 градусів. Більше освітлення, менша сила росту. Таким чином полегшуємо збір – вони не високі. Стримуємо ріст. Це спрощує догляд за садом. Дерева вимагають обов’язкового поливу. Схема посадки – 4 м на 1,5 м. Це найефективніше використання площі.
За системою Драпо в саду вирощують уже понад 6 га черешні.
Перевагу надають саме цим сортам, бо вони швидко та інтенсивно плодоносять (до 15 кг врожаю з кожного дерева), плоди смачні та привабливі зовні, дерева невисокі і не надто вибагливі. Проте, є один недолік – ці сорти не самозапильні. Проте, на підприємстві знайшли спосіб як вирішити цю проблему. Для запилення використовують корисних комах – бджіл, джмелів. На літо пасічники привозять сюди свої вулики. Останні роки для запилення використовують осмій. На відміну від бджіл ці миролюбні комахи можуть працювати навіть при прохолодній чи дощовій погоді. Для них легко і просто облаштувати будиночки з бамбука чи очерету.
Над запиленням черешень трудяться також джмелі. І не лише вітчизняні, а й закордонні. Цих комах доставляють аж із Голландії. Схоже, що ці закордонні джмелики в захваті від наших черешень. Агрономи кажуть, що трудяться вони значно активніше, аніж наші «кавалери». Для комах навіть збудували спецжитло.
А от зі шпаками ніяк не борються. Навпаки, ці птахи тут розкушують – їм дозволяється з’їсти половину врожаю ранніх черешень.
— У нас тільки два рядки ранніх сортів, решта – середні та середньопізні. Шпаки половину раннього врожаю знищують і потім уже поспівають фрукти по посадках і вони летять туди. Та дають нам спокій, – розповідає агроном Роман.
Окрім того, є ще проблема із розтріскуванням цього ніжного фрукта. Це відбувається під впливом сильних дощів. Тому компанія активно розвиває ще один напрямок – некондиційну продукцію відправляють на перероблення. Випускають черешню сушену, пастилу, пряну черешню зі спеціями, черешневе варення та цукерки з черешні. І на цьому не зупиняються. Планують розширити асортимент переробленої черешні.
Збувають черешню в основному по Уманських торгових точках та мереживні магазини – Сільпо, Метро.
Як вплинула війна на роботу підприємства
— Важко стало знайти робочу силу. В саду чимало робіт, котрі потребують чоловічих рук. Приходять або підлітки, або жінки, котрі не зможуть виконати цю важку фізичну роботу.
Проте, не дивлячись на всі труднощі підприємство планує і далі розвиватись. Зокрема, у планах експортувати продукцію. Відповідний сертифікат уже мають. А торік придбали сортувальну лінію для додаткового відсортовування черешні.
До речі
На підприємстві трудиться лише 6 штатних спеціалістів.
На період збору врожаю додатково винаймають працівників. У цей час працює до 100 чоловік. Збирають врожай черешні лише вручну.
В черешневому саду побувала Тетяна Верба
Екскурсія по саду Уманської фруктової компанії організована Харківським пресклубом в рамках престуру «Як громади центральної України приймають ВПО, розвиваються, допомагають фронту».
