В Академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки наразі триває підготовка нових вистав Театру ляльок, який працює на Малій сцені театру (будівля колишнього Музею історії ДМК).
Більш детальніше проце розповів сайт Культура сьогодні.
Звісно, що робота над ляльковими виставами, якими театр радує своїх наймолодших глядачів починається з виготовлення нових ляльок. Саме цією роботою зараз займаються майстри бутафорського цеху театру. Долучився до цього творчого процесу і відомий художник з Кам’янського Сергій Бабіч. Митець зізнається, що раніше не мав відповідного досвіду, проте працює з цікавістю і кожен день відкриває для себе щось нове і чомусь вчиться.
Як художник, я раніше не стикався в роботі з такими матеріалами, як поролон, пінопласт, фанера, клей. Я працював у жанрі класичного живопису і писав картини олійними фарбами або аквареллю. А тут інша специфіка. Театральна специфіка більше передбачає умовності, більше роботи з образами. Ти маєш припускати, який вигляд твої іграшки матимуть збоку, який вигляд сценографія з ними матиме із залу для глядачів. Це зовсім інший досвід, якого в мене немає. Але я його набуваю в процесі роботи. І дуже добре, що тут поруч є люди, які можуть тобі допомогти і щось підказати.
Сергій Юрійович каже, що це дуже здорово, що в нашому місті є театр ляльок, і сподівається, що в майбутньому в ньому ставитимуть вистави не тільки для дітей, а й для дорослих. Адже лялькові театри, які працюють для дорослого глядача, є в багатьох країнах світу, і цей жанр з кожним роком стає дедалі популярнішим.
У кожному місті є діти, а отже мають бути заклади культури, куди їх можуть привести батьки. А в нас досить велике місто, в якому зараз є дуже багато переселенців із дітьми. Я був на кількох лялькових виставах у нашому театрі і бачив, яка щира реакція була у дітей на все те, що вони бачать на сцені. Діти досить активні, вони співчувають героям, вони вступають з ними в діалог, намагаються щось підказувати. І це дуже здорово. Крім того, через ляльки людям можна донести те, що неможливо донести через інші форми мистецтва. Тому, я впевнений, що з часом можна буде в театрі ставити лялькові вистави і для дорослих. Упевнений, що це може бути дуже незвично, дуже оригінально, і тому в таких вистав теж буде свій глядач. Я не бачу поки що, як це можна конкретно реалізувати, але можуть вийти дуже цікаві речі.
Сергій Бабич зпазначає, що набутий у процесі роботи в театрі досвід, він так чи інакше реалізує у своїй подальшій творчості – через живопис чи графіку. А значить незабаром художник може потішити нас своєю черговою виставкою, яка буде присвячена театру та його залаштунковому життю.
