Війна наздогнала вже вдома. Криворізька федерація рукопашного бою закликає допомогти родині свого вихованця Богдана Коваленка. Його батька, колишнього військового, вбила остання ракетна атака на Кривий Ріг. За життя Євгенія лікарі боролися відчайдушно, але…
Ганна і Євгеній познайомилися п‘ятнадцять років тому. Потім — весілля, народження первістка Богданчика. Йому молоде подружжя віддавало всю любов і сили. Ганна працювала кухарем, Євгеній — електромеханіком на залізниці. З початком великої війни голова родини разом з колегами допомагав людям евакуюватися залізницею. Потім — пішов добровольцем на фронт. У складі «Холодного Яру» під Бахмутом сержант Коваленко отримав важку контузію. Довго лікувався, після реабілітації рвався знову на передову, та через стан здоров‘я отримав відмову. А далі була та моторошна ніч, коли ворожа ракета вдарила по будинку, де жила родина. Їхня квартира — на верхньому поверсі. На момент вибуху Євгеній був на кухні, а син Богдан у кімнаті. Ганна, що була на подвір‘ї, каже — миттю заскочила у під‘їзд, і вже через кілька секунд була у понівеченій квартирі. Син був наляканий, але живий. Тоді жінка кинулась шукати чоловіка.
«Я забігла, а він в склі, в уламках лежав. Я почала разгрібати, схватила за шию, а у нього не було шкіри. Я попросила: «Женечка, почекай, я тобі допоможу». А він захрипів і сказав «Анна». Я почала кричати про допомогу, забігла поліція і мене вивели», — згадує ті страшні дні дружина загиблого Євгенія Коваленка.
За життя тридцятидев‘ятирічного Євгенія лікарі боролися до останього. Та врятувати його не вдалося.
«Він дуже любив сина, мене. Він собі нічого не купить, а нам все. Добра і щира людина була», — важко добирає слова жінка.
За словами Богдана Коваленка, батько навчив його всьому — кататися на велосипеді, ходити в гори, плавати. Саме Євгеній вперше відвів сина на секцію рукопашного бою.
«Батько для мене був героєм, він завжди мене підтримував і любив. Я завжди намагався бути, як він. З батьком я любив їздити до Одеси, кожні канікули. Він завжди підтримував мене на тренуваннях і змаганнях», — згадує підліток.
У хлопця є всі перспективи стати висококласним спортсменом. Про це говорять і його наставники.
«Головне мати характер, і прагнути до вершин. У Богдана це є, і я це бачу», — підкреслює тренер з рукопашного бою Тимур Мудріан.
Криворізька федерація рукопашного бою, де займається Богдан, прийняла рішення про допомогу юному спортсмену і його родині. Долучитися до підтримки закликають усіх небайдужих. Богдан говорить — усі свої життєві перемоги хоче присвятити батьку.
Реквізити банку: IBAN UA873052990262056400971027884.
Отримувач: Коваленко Ганна Олександрівна.
