11 серпня у шпиталі зупинилося серце криворізького захисника Антона Поварова. Важке поранення не залишило йому шансів на життя, хоча до лікарні на Харківщині його доставили живим. Криворіжець помер за 10 днів до свого 40-річчя.
До великої війни Антон працював на КЗРК машиністом навантажувальної машини дільниці №10 шахти «Покровська». Мріяв про майбутнє, разом з дружиною ростив сина.
А сьогодні рідні, друзі і колеги провели Антона до Небесного війська.
«Він був світлим-світлим душею. Чемним, скромним, відповідальним і товариським, — згадує свого учня класна керівниця Тетяна Олексіївна. — На жаль, від нас йдуть наші учні, наші діти, наші Герої. І зараз на небі Антон сяє зіркою. Минають дні, минають дати, але нетлінною залишається наша пам‘ять – вічна, свята і світла».
Людиною з великої букви називає Антона його однокласник Михайло.
«Він завжди був готовий прийти на допомогу своїм близьким, родичам, друзям. Був надзвичайно добрим і людяним. Так тяжко про це зараз говорити. Ми будемо пам‘ятати його тільки таким», — каже чоловік.
В останню путь товариша дитинства сьогодні провів і Олександр. За його словами, спочатку Антон служив в артилерії, потім став дронарем.
«Він був справжнім товаришем – добрим, чуйним і веселим. Стільки моментів веселих було в дитинстві, не переказати. А тепер – ось так», — гірко каже Олександр.
Поховали Антона Поварова на Центральному кладовищі.
Вічна пам‘ять і вічна шана полеглим за нашу свободу захисникам!
