В Мережі нагадали млини, якими славилась Катеринославщина

Трохи більше ніж 100 років тому на Катеринославщині з’явилися парові млини. Вони зробили революцію в виробництві борошна, суттєво покращивши його якість. Про це нагадав Ігор Лисенко у Фейсбук групі Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історії нашого краю)
І по сей час де інде можна знайти залишки їх будівель. Так на фото — старовинний млин купця Єрухимовича в смт.Юр’ївка, Павлоградського району. Побудований він на початку ХХ століття і був оснащений двигуном в 90 кінських сил, що дозволяло випускати на добу понад тисячу пудів високоякісного борошна.
321150834_877731079932915_2515580358490670066_n

320877138_1212036706333937_4142250481900161532_n

На будівлі можна побачити напис «1956» — це рік, коли млин відновили після Другої Світової.
Як зазначається у дописі у нашому краї працювало ще декілька парових млинів
-В Перещепинові був млин Ткача, з двигуном в 35 сил, та продуктивністю до 600 пудів на добу.
В хуторі Паничевому (біля Василівки), в маєтку графа Ностіца працював маленький млин з двигуном в 25 сил, який перемелював до 400 пудів борошна на добу.
А рекордсменом був млин в селі Попасному, в маєтку Сергія Миколайовича Родзянко. Там стояв сучасний двигун на 92 кінські сили і його потужностей вистачало, щоб змолоти більше 1200 пудів борошна на добу (це більше 19 тонн!). Залишки цього млина ще стоять в Попасному.
321213791_1556238454825124_5870216399563666010_n

320938029_6276146345738066_5086739168460214169_n
Цікаво, що у коментарях нагадали історію, ще одного млина з села Миколаївка Павлоградського повіту. У 1850 р. там вздовж околиці села було аж 49 вітряних млинів. Така кількість пояснювалась низькою продуктивністю. А приблизно у 1900 році з’явився паровий млин, який попрацював років 15. За його відновлення взялися після революції.
— Миколаївське сільсько-господарське товариство у 1917 р. бралося за відновлення парового млина, викупивши залишки його приміщень.
Музиченко Юмен Дорофійович працював механіком млина. За переказами родичів, отримав будівлю млина у власність за векселі.
Приміщення млина (чи вірніше — його контори) на березі Самари збереглось, біля будинку також залишився фундамент для генератора. У добротному будинку з дубовою міцною підлогою та такими ж рамами вікон, якому вже понад 120 років, живуть нащадки Юмена Дорофійовича Музиченка.

Джерело

Новости Днепра