Чим зацікавили читачів
Бібліотекам на Коломийщині – особлива увага. Найперше, що зробили – це повністю очистили бібліотечні фонди від російської літератури.
«Ми навіть не здогадувались, що у нас стільки російської літератури. 85% літератури були російською мовою. Багато було отруйної радянської літератури. За старими книжками ховались нові українські, люди звикли до однієї картинки і не йшли. Бо вони вважали, що в бібліотеці все застаріле. Тепер прийшли нові читачі», – розповідає голова Коломийської районної військової адміністрації Любомир Глушков.
Навзамін старих радянських торік закупили 2,5 тис. нових українських книжок.
Окрім того, на літературу для бібліотек витратили 350 тис. грн благодійних коштів та 100 тис. грн коштів міського бюджету. Ще 50 тис. грн бюджетних коштів потратили на передплату газет та журналів для бібліотек.
Міська влада Коломиї приділяє бібліотекам особливу увагу. Жодна бібліотека навіть у найвіддаленішому селі за час війни не закрилась. Щобільше, практично всі бібліотеки були відремонтовані.
Тепер це уже не книгозбірні, як раніше. Тепер там створені нові цікаві простори.
Як не дивно, але вимкнення світла стало позитивним моментом для бібліотек. В основному вони буди забезпечені генераторами, то ж і діти, і дорослі приходили сюди, аби почитати книгу, поспілкуватись, провести час.
«Збільшилась кількість читачів, коли вимикало світло. У нас був генератор, люди приходили, спілкувались, читали книги. Бо соцмережі, телевізор, дивлюсь, спостерігаю – це напруження. Люди зрозуміли, що для мозку потрібен відпочинок і пішли по книжки, брали, читали. Є сплеск читачів, люди стали багато читати. Бібліотеки перестали бути чисто книгозбірнями. Але, щоб вони не загубили свою основну функцію потрібен баланс. Спочатку дитина приходить на майстер-клас, а потім і книгу почитає. Приходили один за одним. Хотіли просто посидіти, поспілкуватись. А потім ставали нашими читачами», – розповідають бібліотекарі.
Є в Коломиї храм книги. Так тут називають бібліотеку №1 для дорослих. Це одна з найстаріших бібліотек Покуття. Вона належить до пам’яток архітектури, збудована ще у 1907 році. Після ремонту бібліотека стала історичним атмосферним приміщенням. Зараз тут організували також інклюзивний театр.
А ще бібліотеки тут навіть самі заробляють кошти. Яким чином?
Завдяки реалізації проєкту створили простір для дітей ВПО.
— Ми просто займались з дітьми в той час, коли їхні батьки працюють. Упродовж року займались з дітьми. Працював психолог. Це був вдалий проєкт. А потім на базі бібліотек створили дитячий літній табір. Батьки сплачували за перебування та харчування. Організували дві табірні зміни по два тижні кожна. У такий спосіб бібліотеки за літо заробили 40 тис. грн. А потім і батьки, і діти стали читачами бібліотеки.
Проте, створюючи різні сучасні локації на базі бібліотек, не забувають про їхнє основне призначення – книги.
Ще одним свідченням особливого ставлення до книги в Коломиї – є музей коломийської книги. В музеї зібрані книги, видані в Коломиї від 1864 року, а також книжки про Коломию та Коломийщину, видані за межами міста, у тому числі за кордоном.
В цілому на культуру в Коломиї цьогоріч виділено 56 млн грн міського бюджету.
Особливо гордяться тут відродженням місцевої філармонії та облаштуванням Резиденції Святого Миколая у Грушеві.
Про все це журналісти з різних куточків країни дізнались під час престуру, організованого Харківським пресклубом в рамках проєкту «Громади Івано-Франківщини в умовах воєнного стану. Виклики та вікна можливостей».
Тетяна Верба
