Багато з дніпрян пам’ятають легендарний ринок «Толчок» поблизу розвороту трамваю №8 та проспекту Металургів. Історію цього знакового місця нагадали у ФБ групі «Наш район».
Торгівельні ряди на кордоні двох селищ – Шляховка та Фрунзе – з’явилися після війни приблизно у 1947 році. Багатьох вони врятували від голоду. Тут йшов натуральний обмін речей на продукти, які привозили з сусідніх сіл.
Так і далі тут співіснували речовий та продуктовий ринки. Але справжній розквіт настав наприкінці 1980-х – на початку 1990-х. Сюди на легендарний «Толчок» (Тучу) їхали з різних куточків міста. Джинси, кросівки, косметика, жувальна гумка, імпортні товари тощо.
-«Толчок» був чесною школою життя: — наперсточники і шахраї — майже частина атмосфери.
— треба було знати, з ким домовлятися, а з ким краще не зв’язуватися
— слово і репутація важили більше, ніж цінник,
-розповідають у Фейсбуці.
Ринок почав занепадати у 1990-х, коли «туча» переїхала на стадіон «Металург». Ринок хотіли віддати в оренду китайцям. Тут навіть збудували «Китайську браму». Але не склалося.
Китайська брама
У коментарях згадали багато цікавого та особисто емоційного про «Толчок»
Половина официальных сотрудников «Рынка»(Толчка) были жители Шляховки. Менты, санитар, радиоузел, контролёры, сторожа, а также не официальные, крыша, охрана, разбойники и кидалы, много парней и не только, с нашего тихого района! Продавцов тоже много было местных, взять хотя бы местных ромов, они были перывым главным двигателем продаж в то время на Толчке.
А я пам’ятаю цю толкучку в 50-х. Досі є швейна машинка куплена на цьому ринку.
Первый раз услышали с другом цену на белую сорочку(Франция),выпали в осадок. «Солома»(Саламандра») стоила 160руб.,а за сорочку просили 200руб.
Фото: Олександр Волок, Тетяна Гандзюр
