27 листопада у Семенівці Бердичівського району Житомирської області загинув криворіжець Валерій Пометун. Сьогодні Кривий Ріг провів свого захисника у вічність. Навіки попрощалися з полеглим рідні, друзі, колеги з Арселора, де Валерій працював машиністом крана в доменному цеху №2.
«Гарна була людина, приязна й товариська, — з гіркотою втрати каже Сергій, старший майстер зміни. — Більше 20 років у нас працював, багато друзів мав. Працівник був сумлінний, ми шанували його. Багато колег з роботи прийшли сьогодні попрощатися з ним. Тяжко, що втрачаємо найкращих».
Ще юним і допитливим юнаком пам’ятає Валерія його колега Лілія.
«Він до мене на стажування прийшов ще хлопчиком. Я працювала, а він сидів ззаду і дивився, йому дуже подобалася робота. Потім, після мого декрету, з 2008 року ми знову разом працювали. Гарний був чоловік і товариш, щира людина. Ми всі за ним були як за кам’яною стіною. Я так часто про нього говорила, що мої діти добре знають, хто він був для мене на роботі».
Сумує за загиблим пані Оксана:
«Це чоловік моєї сестри. Він добрий був, веселий і комунікабельний. Молодий ще такий, 40 років всього. Не віриться. Востаннє казав, що дуже хоче нас усіх побачити, думав, що у нас ще багато часу попереду. Після мобілізації, 19 липня він поїхав до Чехії на навчання. Недовго після цього повоював. Знаю, що стріляв гарно, навчався на снайпера. Побратими дуже добре відгукуються про нього як про воїна. Не хотілось би, щоб наші хлопці загинули даремно. Маємо дочекатися перемоги».
Захоронили Героя у секторі почесних поховань на Центральному цвинтарі. Без надійної опори та мужнього плеча залишилася дружина, без батька дорослішатиме син Давид.
Вічна пам’ять і слава захиснику України! Віримо, що його жертва задля нашого мирного майбуття була немарною. Завдяки таким вірним синам Україна вистоїть і переможе лютого ворога!
