Обійми мене. В Криворізькому центрі поводження з тваринами сьогодні зустрічали гостей. День відкритих дверей зібрав тих, кому небайдужі знедолені чотирилапі.
Нині в Центрі близько 400 собак. Є породисті, є — не дуже, але всім потрібна соціалізація, спілкування з людиною, — підкреслює в.о. директора центру Марія Ушканенко.
«День відкритих дверей для нас є вже традиційним, але кожного разу дуже хвилюємося. Сьогодні підготували багато локацій. Цей захід став можливим завдяки підтримці міської влади, яка надала транспорт для відвідувачів. Бо знаходимося ми за містом і самотужки людям до нас дістатися – важко. Сьогодні дві тваринки вже знайшли собі сім‘ї, а у господарів з‘явився новий товариш і охоронець», — радіє директорка.
Бухгалтерка Ярослава Філіпчук в центрі вже 6 років. З любов‘ю представляє нам гарну собацюню, яка довірливо тулиться до її ніг.
«Її привезли до нас торік, у листопаді. Дівчинка з характером, дуже довго знаходили до неї підхід, щоб сприймала нас, як родину. Сьогодні вона вже обідає з нами, чаює, постійно сидить у бухгалтерії. Їй два роки, але чужих поки до себе не підпускає», — каже жінка.
Про підопічних пані Ярослава може розповідати годинами.
«Є у нас фокстер‘єр, 10 років, дуже людяний, жив у бабусі. Але коли жінці виповнилося 80 років, вона віддала його до нас — важко стало доглядати. Собака пережив стрес, сидить у вольєрі – плаче, скавучить. Були б дуже раді, якби його хтось взяв».
У Центрі немає тварин з гарними історіями, за кожною – рани, біль, іноді – жах, — ділиться фельдшерка Оксана Васіна.
«Щойно прилаштували щеня Кіру. Вона народилась і жила у підвалі, який одного дня замурували. Її мати встигла вискочити, а Кіра — ні. 4 місяці вона не бачила ані світла, ані людей. Один чоловік їй спускав на мотузці їжу. Ми її вилікували, вичухали, вона дуже ручна, гарна дитина. Сьогодні її вже забрали в родину — бабуся з онуком. Батько і мама на фронті, а господарці потрібна і подруга і охоронниця, як дзвіночок», — тішиться пані Оксана.
«Всі ці тваринки проходять через моє серце. Кожне, як дитина. Ти до нього пристаєш душею, лікуєш, годуєш, а коли забирають у нову сім‘ї , безмежно радієш», — не стримує емоцій жінка.
І тут же переходить до іншої історії – чистопородного фокстер‘єра Рікі.
«Люди виїжджали, і у них не знайшлося місця для цього манюні, для цих 6 кг. Як він бідний стресував, коли з квартири потрапив до незнайомих людей. Ще є Лисичка, яку поштрикали ножем, познущались. Іноді розумієш, що серед людей є абсолютні нелюди», — гірко зізнається жінка.
Олена і маленький Матвійко вперше у Центрі поводження з тваринами. Вдома мама і двійко дітей мають три кота і мріють про собаку. Поки придивляються. Із собою для тварин набрали повну сумку смаколиків.
«Якщо береш тваринку, треба нести за неї відповідальність. Це – не іграшка, не річ, яку можна потім повернути чи обміняти. Це член сім‘ї і ти маєш її доглядати за ним, як за дитиною», — впевнена жінка.
Дні відкритих дверей у Центрі поводження з тваринами проходять раз на місяць. Про місце і час можна дізнатися з соцмереж закладу – у Фейсбуці та Інстаграмі.
