Хуртовина мете, а місто прощається з загиблим криворіжцем Андрієм Моторним. Вклонитись полеглому захиснику прийшло дуже багато людей, які добре знали і любили його як світлу, чуйну й дуже добру людину. Журба і смуток — на обличчях містян.
Андрій Миколайович загинув 2 січня у Херсоні внаслідок артилерійської атаки росіян. У лавах ЗСУ наш земляк служив із січня 2024 року. Він був багатогранною особистістю: вправним механіком на АрселорМіттал Кривий Ріг, учасником краєзнавчих походів, цікавився мистецтвом, любив своє місто і мріяв про мандрівку в Карпати…
Прийшли вшанувати загиблого колегу працівники АМКР Тетяна і Андрій. Кажуть: він був безвідмовною, гарною, життєрадісною людиною. Попросиш – завжди відгукнеться. Працювали разом у ремонтно-механічному цеху. Якщо треба – завжди залишиться, розкаже і покаже, навчить і допоможе. Така була чудова, компанійська людина.
На похороні — Андрій Вадимович, керівник дільниці шахтоуправління. Він був начальником Андрія Моторного і має лише теплі спогади про нього.
«30 років він віддав нашій шахті: прийшов сюди ще хлопцем, спочатку працював слюсарем-ремонтником, потім вивчився в Національній металургійній академії і став механіком цеху. На найважчих ділянках завжди підстраховував. Міг і на крані працювати, і верстат полагодити. Славна була людина. Щира», — сумує Андрій Вадимович.
Без батька лишилися два сини Моторного. Старший також воює в ЗСУ, молодшому лише 18. Поховали убитого росією захисника у секторі почесних поховань Центрального цвинтаря. Вічна пам’ять і вдячність! Андрію Миколайовичу навіки 50…
