У секторі почесних поховань Центрального кладовища сьогодні попрощалися з Павлом Цирульніковим. Без чоловіка залишилась дружина, без батька — 4 дітей.
Як багатодітний батько, Павло мав повне право на відстрочку. Але, не вагаючись, відмовився від пільги і пішов на фронт, — розповідає тесть Михайло Бережанський. Колишній військовий ще місяць тому сам був капітаном ЗСУ. Звільнився за віком.
«Паша був гарний батько, гарний сім’янин, абсолютно домашній. Завжди намагався зробити все, щоб його дружина і діти нічим не переймалися. Він був з головою, мізками і золотими руками. В армії ніколи не служив», — розповідає тесть.
Помічник гранатометника Павло Цирульніков загинув на Харківському напрямку. 25 липня разом з побратимами їх накрило мінометним вогнем.
«Ці хлопці – герої. Щоб захистити свої родини і землю, вони віддали найцінніше – своє життя», — каже колишній військовий.
«Він привітав мою донечку з днем народження, коли 21-го йшов на завдання. І написав: «Любі мої, я побіг, не пустуйте там», — згадує сестра дружини загиблого Олена.
«Це була найкраща людина в світі. У нього було 4 дітей. І він завжди всім допомагав. Про загибель дізналася від сестри. Вона подзвонила і сказал: «Нашого Паші вже немає», — гірко плаче жінка.
До війни Павло Цирульніков працював слюсарем на Північному ГЗК. Був абсолютно не військовою людиною, але надійним і вірним.
«Паша був дуже класною людиною і класним побратимом. Шкода, що такі люди йдуть. Ми живемо завдяки таким хлопцям. Він мав бути зі своїми дітьми, бо в нього багатодітна сім’я. А хтось в цей момент качається, розважається по барах, бо думає, що це не його війна. Якби це була війна всіх українців, то хлопців гинуло набагато менше», — гірко говорить військовослужбовиця Руслана.
Поховали Павла Цирульнікова на Центральному кладовищі. Ще один синє-жовтий прапор замайорів на вітру, нагадуючи, якою ціною платимо нині за свободу.
Пишаємось і не забуваємо таких Героїв!
