Життя, обірване на злеті. У Кривому Розі сьогодні на колінах прощались із Сергієм Прокопенком. «Маестро» разом з побратимами росіяни розстріляли 10 вересня 2024 року на Курщині.
Сергій був запальним, креативним, до нестями веселим. Його любили за відкритість душі і життєрадісність. Без нього не обходилось жодне свято. Друзі жартували: «Прийде Прокіп – і заграє, і заспіває».
Музика посідала чільне місце у його житті. Навіть на фронті Сергій не розлучався з гітарою, за що отримав позивний «Маестро».
«Дуже гарна, справедлива людина була. З нього можна було брати приклад. Завжди. До нас прийшов 31 березня 2022 року. Були в одному взводі. Сміливий, завжди допомагав, із ним ніколи не було проблем. Про те, що сталося, я дізнався, коли був на лікарняному. Потім був обмін тілами, експертиза», — розповідає побратим Олександр.
Сергій пішов на фронт добровольцем, у травні 2024 його перевели до Харкова, наприкінці серпні підрозділ перемістився до Сум, потім – до Курщини.
Поблизу населеного пункту Снагость Кореневського району Сергій з двома товаришами потрапив у полон. Росіяни їх допитали, потім – розстріляли.
Пізніше його тіло повернули під час обміну. Є відео, де окупанти задають питання, і фото – де троє побратимів лежать розстріляні.
Юрій Шляпін познайомився з Сергієм, коли той прийшов до них у взвод розвідки. Бачив місце, де наших хлопців взяли у полон, проїжджав повз.
«Але це було вже пізніше, коли наші вже відігнали противника. Ми були там, намагалися щось знайти, та дарма. Один з розстріляних з Сергієм – рідний брат мого товариша. Експертиза це вже підтвердила. Теж будемо незабаром ховати», — гірко каже побратим.
Рідні згадують, яким чудовим був Сергій сім‘янином.
«Він так старався для них. Був звичайний хлопець із звичайної сім‘ї. Клята війна, на жаль, вносить свої корективи з якими нам доводиться миритися. В нього залишилась дружина і двоє дітей», — розповідає родич Руслан Легенський.
Всі, хто знав Сергія, прийшли сьогодні вклонитися його пам‘яті. Людський натовп опустився на коліна, проводжаючи серцем і поглядами труну з тілом Героя.
Вічна тобі пам‘ять, Маестро. Нехай твоя музика тепер звучить на небесах.
