День, на який чекали три роки. Сьогодні у Києві з шаною поховали криворізького воїна, Героя України Віктора Оцерклевича. Капітан 17-ї танкової бригади загинув 6 квітня 2022 року під час запеклого бою поблизу селища Новотошківське на Луганщині.
Віктор був родом з Одещини, працював на шахті «Родіна» Криворізького залізорудного комбінату. З 2015 року воював в АТО: неподалік Донецького аеропорту, на Світлодарській дузі.
Справжнє пекло почалося після повномасштабного вторгнення росіян. У квітні 2022 року танкісти запекло боронили Бахмут.
Заступник командира механізованого батальйону разом зі своїми побратимами стримував шалені атаки численних сил противника
«Ситуація була критичною: ворог накривав позиції важкою артилерією, неодноразово заходив у напівкільце. Підрозділ капітана Оцерклевича тримався до останнього. Через щільність вогню евакуація поранених і загиблих була неможливою, а невдовзі територія опинилася під окупацією», — згадує Віра Оцерклевич.
Три роки родина чекала можливості провести героя в останню путь. Три роки – у невідомості і вірі. Нині вони змогли попрощатися із рідною людиною.
«Крєпиш, ти був справжнім другом, такого більше немає і не буде. Ніхто більш не вийде на зв’язок о 3-й ночі і не скаже: «Подолянин, я не сплю і ти не спи, навали оркам, щоб затихли». Ти був справжнім воїном, другом і братом. Спочивай з Богом, земля пухом», — згадує криворіжця його бойовий побратим.
Указом Президента 12 квітня 2022 року Героя нагородили орденом «Золота зірка» посмертно. Нагороду отримала мати криворізького воїна.
«Коли в когось траплялися неприємності, він міг зірватися серед ночі й приїхати. Його завжди всі цінували. Коли укладав контракт на службу казав: якщо не піду я, то можуть прийти до вас», — згадує дружина Віктора Оцерклевича, Ольга Качалова.
«Це була добра й сильна людина, яка не боялася зробити сміливий крок. Казали, що він рятував своїх побратимів «з того світу». Не боявся робити те, що ще ніхто не робив», — розповідає про свого тата донька Вікторія.
Віктор Оцерклевич вірив у майбутнє української армії, він встиг це побачити за своє воєнне життя. Гордився професійними, вмотивованими військовими, з якими зростала і міць нашої армії.
У Кривому Розі полеглому воїну встановили пам‘ятну дошку. На честь Віктора Оцеклевича назвали вулицю.
Вічна пам‘ять тобі, капітане…
