На подвір’ї 114-ї гімназії — молодь, педагоги, рідні та близькі колишніх випусників навчального закладу зібрались , аби увіковічити пам‘ять своїх героїв — Дмитра Майданюка та Андрія Міхєєва.
Андрію було лише 35 років. До війни він працював електрозварником. Його запам’ятали як життєрадісного хлопця, який завжди був душею компанії, люблячий син і справжній патріот. Мати Тетяна зі сльозами на очах згадує:
«Він сім разів ходив до військкомату, щоб потрапити на фронт. Коли нарешті покликали, вже наступного ранку він був готовий служити. Пройшов Херсонщину, Донеччину, а останнім часом був під Києвом».
В школі його запам’ятали як активного та завзятого учня.
«Андрій завжди брав участь у спортивних змаганнях і трудових десантах. Він був енергійним, веселим, завжди серед друзів. Дуже боляче, що така молодь йде з життя», — розповідає вчителька гімназії, Людмила Хорькова
20 жовтня 2023 року серце Андрія зупинилося.
Життя Дмитра Майданюка обірвалося 6 квітня 2022 року, під час артилерійського обстрілу на Луганщині. Його пам’ятають як добру, щиру й відважну людину. Після строкової служби він працював у цивільній сфері, але у 2015 році став на захист України в АТО. З початком повномасштабного вторгнення без вагань він знову взяв зброю до рук. Захиснику було 50 років. За мужність він отримав численні нагороди, серед яких медалі «За відвагу» та «За незламність духу».
Вшанувати пам’ять Героїв прийшов і голова Ради оборони міста Олександр Вілкул:
«Всі хлопці колись сиділи за партами цієї школи. Але війна забрала найдорожче — життя. Ми завжди будемо пам’ятати їх і зробимо все, щоб жодне ім’я не було забуте. Низький уклін батькам, які виховали героїв».
Відсьогодні мармурові фото героїв доєдналися до галереї пам‘яті на фасаді гімназії.
Світла пам‘ять Героям, вічна їм шана!
