У 60-й Криворізькій гімназії сьогодні відкрили меморіальну дошку Володимиру Примаченку

Закрив собою побратимів. До пантеону загиблих випускників на фасаді Криворізької гімназії № 60 сьогодні додалась гранітна світлина Володимира Примаченка – Героя України посмертно.

 

Порядний, чесний, завжди принциповий. За ці чесноти  чоловіка поважали від юності.

 

Володимир був активним учасником Революції Гідності, в 2014-му у складі батальйону «Айдар»  боронив Луганський аеропорт, був важко поранений.  

 

Після тривалої реабілітації працював у Міністерстві у справах ветеранів, очолив один з його відділів.

 

Колеги згадують, що Володимир не знав втоми, працював 24 /7, допомагаючи військовим, ветеранам, сім‘ям загиблих захисників.  Був ініціатором створення Координаційної ради у справах ветеранів війни та сімей загиблих при Президентові України. З робочими поїздками об‘їздив всю Україну, бував і в Кривому Розі.

 

24 лютого 2022, попри інвалідність,  наш земляк не вагаючись  взяв до рук зброю. Володимир Примаченко координував тероборону в Голосіївському районі Києва.

 

5 червня 2022 року під Бахмутом він загинув.

 

«Рідні були категорично проти його рішення, відмовляли усім миром, наполягаючи, що на своїй посаді  він принесе більше користі, — гірко згадує племінниця героя. — Мій дядько був напрочуд щедрою, доброю, дуже комунікабельною людиною, ніколи і нікому не відмовляв. Дуже багато допомагав ветеранам адаптуватися в житті після війни.  Повернутись на фронт, то було його рішення.  Дуже чекав на Перемогу, запевняв, що настане мир, злагода і все буде гаразд», — розповідає дівчина.

 

Я знаю, як він загинув, —  тихо каже  брат воїна  Сергій М‘яч.

 

«Володя йшов останнім, прикриваючи свою роту. Прийняв на себе весь удар. Всі вижили, а він загинув. Це чоловік, який прожив щасливе життя, яке не кожному дано так прожити. У нього гарна родина, діти, батьки», — каже чоловік.

 

Герой України Володимир Примаченко нагороджений орденом «Золота Зірка» (посмертно), орденом «За мужність» 3 ступеня, відзнакою Православної церкви України  «За  жертовність і  любов до України».

 

Наш захисник   поклав своє життя на вівтар Перемоги заради щасливого майбутнього своєї України, яку він так віддано любив.

 

Джерело

Новости Днепра