У вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила, а президент підписав закон «Про віртуальні активи», в народі – про крипту. Але закон досі не набрав чинності, бо у владних кабінетах не могли визначити скільки податків збирати та хто має слідкувати за правилами на ринку токенів. Як казав співзасновник monobank Олег Гороховський, «складно не вірити в біткоїн, коли він коштує $100 000 за монету». Про нову спробу організувати ринок криптоактивів читайте в матеріалі «Дніпра Оперативного».
У податковому комітеті Верховної Ради одразу попередили, що пільг на оподаткування криптовалюти не буде. Воно буде застосовуватися за моделлю цінних паперів – оподатковуватимуть прибуток при виведенні активів у валюту.
«Якщо говорити про криптовалюту, то робоча група завершує підготовку відповідного законопроєкту до першого читання. Я думаю, що текст разом з Нацбанком і МВФ буде після Нового року і в першому кварталі приймемо цей законопроєкт, легалізуємо криптовалюту», — передає слова голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева сайт «Економічна правда».
За його словами, вже у першому кварталі 2025 року ймовірно в Україні легалізують криптовалюту.
«У консультаціях з європейськими експертами й МВФ ми дуже обережно ставимося до використання криптовалют при податкових пільгах, як можливість ухилення від оподаткування на традиційних ринках», – пояснив Гетманцев.
Що про крипту думає Нацбанк
Коли закон «Про віртуальні активи» прийняли остаточно у вересні 2021 року, Нацбанк заявив, що «не розглядає криптовалюту як законний спосіб платежу».
«Віртуальні активи не будуть засобом платежу в Україні. Законним засобом платежу в Україні є гривня. Національний банк здійснює емісію національної валюти, відповідає за її купівельну спроможність і захищеність, регулює обіг та розрахунки з нею», — йдеться у заяві Нацбанку.
Водночас голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що встановити правила гри на цьому ринку потрібно. Бо, як показали обмеження на банківські перекази, українці переходять на готівку та криптовалюту.
Для того, щоб визначитися, скільки податків з цього ринку збирати та як він має працювати, у листопаді минулого року зареєстрували два проєкти законів, які поки не пройшли навіть перше читання:
- №10225 від Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку;
- №10225-1 від Мінцифри.
Автори законопроєктів пропонують поділити віртуальні активи на:
- токени електронних грошей;
- токени з прив’язкою до активів;
- токени, які визначені індивідуальними ознаками;
- віртуальні активи, які не є токенами з прив’язкою до активів та токенами електронних грошей.
Як писав засновник та СЕО WhiteBIT Володимир Носов, законопроєкт комісії по цінних паперах пропонував для фізосіб ввести податок на інвестиційний прибуток від операцій із віртуальними активами у 18% плюс 1,5% воєнного збору (після підвищення податків це можливо вже 5%). Ініціатива Мінфіну – єдина ставка 18.
Також Мінцифри пропонував для українців пільгові ставки 5% впродовж перших трьох років, і 9% – впродовж наступних 5 років. А компанії хотіли звільнити від сплати ПДВ за послуги з криптоактивами, окрім службових токенів. Ймовірно, що саме від цих пільг, за словами Данила Гетманцева, відмовляться в остаточній версії законопроєкту.
Наразі, не помічати ринок віртуальних активів не можна, бо це дає привід для зловживань. Проте держава має знайти баланс між бажанням назбирати більше податків та зробити гравцям на цьому ринку привабливі пропозиції, щоб вони захотіли працювати в Україні. І відмова від пільг цьому навряд чи допоможе.
Нагадаємо, що ми писали про ініціативу ввести в Україні електрону гривню, яка мала стати доповненням до готівкової та безготівкової форми оплати.
