У гімназії номер 112 вшанували пам’ять своїх колишніх випускників. На фасаді закладу відкрили чотири меморіальні дошки на честь Олега Зубрицького, Артема Костюка, Рустама Алієва та Віталія Чепеля. Всі четверо поклали свої життя за Україну.
51-річний криворіжець Олег Зубрицький у шкільні роки активно займався спортом. Був майстром спорту зі спортивної стрільби. Відслужив строкову службу і влаштувався на шахту — підземним кріпильником. У березні двадцять другого року проходив службу в одній з піхотних частин. Загинув від удару ракети. Завжди все робив для того, щоб всі були щасливі, — згадують рідні Героя. У Олега залишились дружина, донька, син і онук.
«Безвідмовний, хто б що не попросив, все всім робив. Його дуже всі любили і всі його пам‘ятатимуть. Я їм пишаюся, адже він сам пішов на війну, щоб захистити країну», — гірко зітхає дружина Ірина.
Артему Костюку назавжди — 38. До війни працював на шахті, потім опановував професію машиніста конвеєра на гірничому підприємстві Кривбасу.
«Коли почалася війна, не вагався. Сказав: «Піду захищати країну». У військкоматі його не брали, то він пішов у Нацгвардію. Далі – Харків, 1,5 місяці навчання і Бахмут, де Артем і загинув у січні минулого року», — згадує батько Сергій Костюк.
Про власну сім‘ю, дітей мріяв і Рустам Алієв. В мирному житті і на фронті хлопець завжди був на позитиві. Тримався і вірив до останнього, що війна скоро закінчиться. Гранатометник аеромобільної частини загинув під час артобстрілу на Херсонщині.
«Відразу сказав: «Мамо, якщо не я, то хто». Рустам першим пішов захищати Батьківщину і свою сім»ю. Вже два роки пройшло, сил немає. Він єдиний, хто у нас був і його не стало», — каже згорьована мати бійця Ірина Алієва.
Четвертий у списку героїв — Віталій Чепель. Солдат воював на Донецькому напрямку. Біля населеного пункту Хромове загинув під час виконання військового обов»язку.
«Така добра людина була. Як шкода, що гинуть хлопці. Молоді і не тільки… «, — важко добирає слова мати ще одного Героя — Галина Новікова.
«Я пам‘ятаю їх учнями: вони ходили цими коридорами, сиділи за партами, навчалися. А тепер — вони в нашій пам»яті, як герої, які захищали не тільки державу, а і нас з вами», — говорить в.о. директорки Криворізької гімназії №112 Наталія Веклич.
До мармурових світлин криворізьких захисників сьогодні лягли живі квіти. На вічний спомин про їхній подвиг.
