Виклики, які змінили життя. Ракетні удари по Карачунівській дамбі, загроза підтоплення, Каховська катастрофа і ризик залишитись без води. Як вдалося зберегти водопостачання для сотень тисяч людей, про найкритичніші моменти, які місто пережило за три роки війни, розповідає директор комунального підприємства «Кривбасводоканал» Сергій Марков.
— Руйнування Карачунівської дамби у вересні 2022-го року. Давайте згадаємо той день. Якою була загроза для міста?
Це була перша велика біда, яка прийшла до Кривого Рогу. І перший виклик воєнного часу для підприємства «Кривбасводоканал» і колективу, який там працював. Ми відчули це особисто. На ліквідацію поривів і пошкодження дамби були негайно задіяні всі служби. Перше, що ми побачили, небайдужих людей, які долучились до ліквідації цього лиха. Все відбувалося під керівництвом міського голови, на місці удару особисто був присутній голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул. Влада показала, що вона дійсно влада і може приймати будь-які рішення в складних ситуаціях. З свого боку, «Кривбасводоканал» працею довів, що ми можемо зробити все.
— В перші години після ворожого удару велика вода затопила значні території у двох районах міста. Але ризики підтоплень були значно більшими. Хто і які рішення приймав у ці критичні моменти?
В перші ж хвилини було сформовано штаб, його очолив Олександр Вілкул. До ліквідації наслідків залучили всіх фахівці, в тому числі і підприємство «Кривбасводоканал». Постала серйозна загроза зупинення Карачунівського водопровідного комплексу. «Кривбасводоканал» працював виключно на ліквідації ризиків, пов’язаних з постачанням питної води. Нам вдалося не зупинити постачання, хоча одна з насосних станцій було пошкоджена та знеструмлена. Місто навіть не відчуло проблем з питною водою. Але те, що зробили ці люди, ліквідовуючи жахливі наслідки у перші години після ракетного удару, дає всі підстави вважати їх справжніми героями.
— Стихії, зумовленій ворожим ударом, протистояли фахівці різних підприємств. Хто були ці люди, які колективи ви б хотіли відзначити сьогодні?
Це не могло статися без наявного і чіткого керівництва. Міський голова та голова Ради оборони міста, маючи досвід, відповідний фах, гуртували всіх навколо себе. Єдиною командою працювали «Кривбасводоканал», «АрселорМіттал Кривий Ріг», наші колеги з «Кривбаспромводопостачання».
— Які рішення були прийняті керівництвом «Кривбасводоканалу» після руйнування дамби Каховської ГЕС влітку 2023 року?
Ми вже мали досвід реагування в таких надзвичайних ситуаціях. Але цю ситуацію неможливо було спрогнозувати і тим більше до неї підготуватися. Це дійсно був, мабуть, найважчий виклик за всю історію російської агресії проти нашої країни. В один день ми залишились без основного джерела питної води. Тому були дуже насичені технічні наради, де вирішувались надзвичайно складні інженерні задачі. Були виділені фінанси для реалізації проєкту, аналогів якому не було навіть за часів радянського союзу.
Чому я так кажу і чому так вважаю? Те джерело, з якого Кривий Ріг брав питну воду, не розглядалося навіть, як джерело, з якого технічно можливо було брати питну воду. Нам це вдалося. Ми побудували цей трубопровід, ми винайшли рецептуру, яка дозволила з тієї води, яка була дійсно технічною, зробити питну воду, не допустили колапсу, не допустили зупинки питного водопостачання в Кривому Розі, не допустили зупинки водовідведення. Врахуйте, літо, надважка санепідемічна ситуація, спека. Вся робота коригувалась безпосередньо міським головою і головою Ради оборони міста. Ще раз підкреслю, у нас дуже кваліфіковані спеціалісти і ці люди згуртували навколо себе всіх.
— Які рішення приймала першочергово міська влада та Рада оборони, в яких умовах працювало ваше підприємство?
Підприємство, як і тоді, так і зараз, працює з в цілодобовому режимі. В приоритеті рішень — життєзабезпечення міста питною водою. Зробити все в стислі години, за короткий термін. І реалізувати проєкт, на який у звичайному житті знадобилось би декілька місяців, а може й років.
— На той час стояло завдання виграти час в умовах жорсткої економії води, спроєктувати і збудувати альтернативні мережі постачання води у місто. Що це були за проєкти?
Насамперед, розглядалось декілька джерел, з яких можна було взяти воду. Але необхідним обсягом технічної води Кривий Ріг могло забезпечити лише Кресівське водосховище. Проте постали проблеми з транспортуванням води та її хімічним очищенням. Тому в плані інженерних рішень — це унікальний проєкт. Як і в плані термінів, за які його збудували.
— Коли роботи були завершені і якою є ситуація з водопостачанням у місті на сьогодні?
Роботи були завершені на два тижні раніше графіка. Бригади, які там працювали, зробили надможливе. Цих людей не треба було додатково мотивувати, вони були криворіжцями і працювали заради перемоги, заради того, щоб у їхньому місті була вода. Вони справжні герої. Сьогодні ситуація з питною водою є такою, якою була вчора і буде завтра. Вода в місті буде завжди і з цим у Кривому Розі завжди все гаразд.
— Хто допомагав Кривому Рогу? Які організації, гуманітарні місії долучилися до відновлення водопостачання?
Під патронатом заступника міського голови Сергія Мілютіна було налагоджено взаємодію з усіма гуманітарними місіями, які допомагали і допомагають Україні. Водоканал отримав нереальну кількість реагентів для очистки питної води, труби, які необхідні були саме у той час і саме для ліквідації наслідків ракетного обстрілу. Ми отримували насосне обладнання, трансформатори. Ця взаємодія триває і зараз, але завдяки вже налагодженим зв’язкам — більш стабільно і більш кваліфіковано. Тому велика подяка тим, хто організовував ці місії, хто простягнув нам руку допомоги, хто передав Кривому Рогу всі вкрай необхідні матеріали, які дозволили нам вижити. Велике спасибі від всього колективу «Кривбасводоканалу» і від мене особисто всім, хто був разом з нами у цей складний час.
