Декілька днів тому ми писали про конфлікт, який виник між мешканцями одного з районів Дніпра та тепловиками КП «Теплоенерго» через специфічний графік роботи генератора на котельні і відповідно проблеми з подачею тепла в оселі під час відключення електроенергії.
Закиданий яйцями генератор комунальники розцінили, як диверсію відносно об’єкта критичної інфраструктури. А інформацію про роботу об’єктів теплопостачання засекретили.
Але тим часом дніпряни вирішили проявити ініціативу і дещо підсвітити тему генераторів та наявності тепла. Так у ФБ групі «Проспект Мазепи – Нігояна» провели голосування з питаннями «Ваша котельня забезпечена генератором? Якщо так то чи працює генератор при вимкненні світла? Пишіть в коментарях вашу адресу та яка ситуація у вас з опаленням та вашою котельною».
Результат вражаючий 75% тих, хто проголосував, кажуть, що генератора немає. Тож відповідно і тепла немає.
Коментарі вражають ще більше – навіть, якщо на котельних встановлені генератори, то вони не працюють або не працюють, як слід. Ні, в одному з двох десятків коментарів не сказано, що генератор є, працює нормально і тепло є.
Слід зазначити, що район проспекту Мазепи, на відмінність від великих житлових масивів Дніпра, з точки зору опалення -специфічний: тут значна ступінь децентралізації опалення, велика кількість котелень, кожна з яких обслуговує невелику кількість будівель.
То мабуть у конфлікті, про який ми писали, все ж таки є раціональний момент. І, якщо не звертати уваги на методи, правда на стороні мешканців.
Якщо, наприклад, у столиці люди сидять без тепла значною мірою через руйнування ТЕС внаслідок ворожих обстрілів, то у Дніпрі, складається враження, через комунальне недбальство місцевої влади. На різних рівнях. Хтось не подбав про генератори замість бруківки. Хтось економить на паливі, чи може щось вигадує собі.
А загалом, що для центральної влади, що для місцевої, що для приватних енергетичних компаній житло українців не є об’єктом критичної інфраструктури.
Це ж тільки за Конституцією «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». А в реальності навпаки.
