Військовослужбовець Андрій 129-ї окремої бригади ТрО з позивним «Сатана» після важкого поранення воює з протезом руки, але відступати перед ворогом не збирається.
Андрій став до лав ЗСУ з перших днів вторгнення, без будь-якої військової підготовки. Згодом пройшов навчання у Британії і продовжив службу в роті контрдиверсійної боротьби.
Під Архангельським на Херсонщині боєць підірвався на ворожій розтяжці й отримав важкі поранення — втратив ліву руку.
«Мені відірвало руку, посікло все обличчя й тіло. На правій — відрізало пару пальців, але їх вдалося пришити назад. Зробив протез. Після складних операцій та реабілітації повернувся до ЗСУ, щоб і надалі допомагати побратимам звільняти свою землю від загарбників», — розповідає Андрій.
Тікати нам нікуди. Якщо ми зараз все залишимо і складемо зброю, то вільними вже ніколи не будемо, — впевнений воїн.
«Країна-агресорка багато років чинила геноцид нашого народу. Ми все пам‘ятаємо, і не хотілося б, щоб пам’ять про наших загиблих побратимів зникла. Нам потрібно відстоювати свою землю, бо ми народжені бути вільними», — каже Андрій.
На його переконання, українці – єдина нація, яка боролась, бореться і завжди буде битися за свою незалежну країну.
«Мій старший брат, маючи громадянство іншої великої держави, приїхав сюди, щоб став добровольцем. Він загинув під час важких боїв під Бахмутом. І таких, як він, дуже багато», — згадує військовий.
Андрій засмучується, коли чує: «Мне эта страна ничего не дала, поэтому я ей ничего не должен».
«Такі люди мають пам‘ятати: ви тут народилися, навчалися і жили. Бо коли до нас у хати поприходили русаки, це вже не війна Зеленського, а кожного з нас», — переконаний чоловік.
Нині Андрій служить у медичній частині бригади. Справжній воїн, гідний нащадок прадідів-козаків, він вірить у нашу перемогу та відбудову держави і готовий стояти на захисті рідної землі скільки вистачить сил.
«Є тільки одна мета – звільнити свою землю. Землю, яка дала мені життя, де я виріс, де мої друзі і моя сім‘я. Якщо росіяни воюють за своїх дідів, які нас катували, то ми воюємо за наших дітей і за наше майбутнє. Разом ми — сила і нас не здолати», — вірить військовий.
Джерело – сторінка 129-ї бригади ТРО.
