«Дніпро Оперативний» розкаже історію захисника, який з 2014 року був в АТО, а з 2022 року пройшов найгарячіші точки Донеччини та Луганщини — Піски, Маріуполь, Слов’янськ, Бахмут, Рубіжне та Лисичанськ. Отримавши поранення та втративши друзів, він звернувся до суду, щоб примусити Росію заплатити.
У серпні 2024 року суддя Красногвардійського районного суду Дніпропетровська Алла Книш вирішила, що Росія мусить виплатити захиснику 1 мільйон гривень компенсації моральної шкоди.
Історія фронтовика
Військовий з Дніпра, який з 2014 року захищав Україну під час АТО, після початку повномасштабної війни вступив до лав територіальної оборони Дніпра, а вже у березні 2022 року мобілізувався до Національної гвардії.
За понад три роки безпосередньої участі у бойових діях боєць пройшов найгарячіші точки фронту: Піски, Маріуполь, Слов’янськ та Бахмут Донецької області, а також Рубіжне та Лисичанськ Луганської області.
У квітні 2022 року під час виконання бойового завдання у Рубіжному чоловік отримав кульове поранення в руку та хімічний опік легень внаслідок отруєння парами азотної кислоти. Через це він довго лікувався у Дніпрі.
Але фізичні рани — не єдине, що завдало болю військовому. За роки служби він не раз дивився смерті в очі, але найважчим випробуванням стали не лише бої, а й втрата побратимів. Серед них — Віталій Українцев, командир взводу, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Багато інших побратимів на його очах отримали важкі поранення та каліцтва. Ці втрати глибоко вразили військового, залишивши психологічні травми, які ніколи не загоюються.
Війна торкнулася не лише самого бійця, а і його сім’ї, яка залишалась у Дніпрі. Постійні ракетні обстріли міста тримали його рідних у страху: діти не могли нормально відвідувати школу, займатися спортом чи брати участь у культурних заходах. Щоб захистити свою родину та країну, чоловік залишався на фронті, але це означало довгі місяці розлуки. Він не міг бачити, як ростуть його діти, виховувати їх, бути поруч у важливі моменти.
Життя в окопах, зруйнованих будинках чи просто неба, без світла й тепла робило його страждання ще більшими. Він постійно хвилювався за рідних, боявся за своє життя та жив у стресі щодня.
Шлях до справедливості
Втомившись від болю, який принесла війна, військовий вирішив, що Росія має заплатити за його страждання. Він звернувся до Красногвардійського районного суду Дніпропетровська з позовом, вимагаючи від країни-окупанта 1 000 000 гривень компенсації.
У позові він детально описав, як агресія Росії зруйнувала його життя: від поранень і втрати друзів до психологічного тиску через обстріли та неможливість бути із сім’єю. Росія могла б послатися на судовий імунітет, який зазвичай захищає держави від позовів. Проте суд визнав, що через порушення країною міжнародного права, зокрема Статуту ООН, вона втратила право на такий захист. Велика Палата Верховного Суду ще у 2022 році підтвердила, що Росія не може уникати відповідальності за завдані збитки.
Суддя Алла Книш, дослідивши медичні довідки та акти розслідування, визнала, що країна-окупант вкрала щасливі роки життя у чоловіка та його родини, тому мусить компенсувати це, хоча б грошима.
Нагадаємо, що раніше ми писали, що у Дніпрі жінка з Торецька судилася з Міноборони.
