У сучасному цифровому світі загроза кібератак є однією з ключових проблем безпеки — особливо в Україні, де з початку повномасштабної війни шифрувальники використовуються як для фінансового шахрайства, так і для завдання шкоди критичній інфраструктурі. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, що таке віруси-шифрувальники та яка юридична відповідальність за їх створення і розповсюдження.
Що таке віруси-шифрувальники та як вони працюють
Вірус-шифрувальник — це різновид шкідливого програмного забезпечення, який блокує доступ до даних на комп’ютері або в мережі користувача шляхом шифрування. Після цього зловмисники зазвичай вимагають викуп за надання ключа для відновлення інформації. Потрапити на пристрій таке ПЗ може через фішингові листи, шкідливі сайти, заражені вкладення або використання вразливостей у програмному забезпеченні.
Серед відомих прикладів подібних атак — інциденти з Petya та NotPetya, що у 2017 році призвели до масштабних фінансових втрат. Сьогодні такі загрози все частіше фіксуються в державному секторі та на підприємствах. Наслідки зараження можуть бути критичними: втрата даних, простої в роботі, витік конфіденційної інформації та серйозні репутаційні ризики.
Правова база регулювання кіберзлочинів в Україні
Кримінальна відповідальність за злочини у сфері кібербезпеки в Україні передбачена КК України. Для протидії створенню та розповсюдженню вірусів-шифрувальників застосовується стаття 361-1 ККУ «Створення, розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів».
Крім того, за несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів, автоматизованих систем або мереж електрозв’язку передбачена стаття 361 ККУ. У сукупності ці норми формують правову основу для притягнення до відповідальності осіб, причетних до кіберзлочинів.
Яка відповідальність за створення та розповсюдження шкідливого програмного забезпечення
Згідно зі статтею 361-1 Кримінального кодексу України, незаконне створення, поширення або збут шкідливого ПЗ тягне за собою:
- штраф, обмеження волі або позбавлення волі на строк до 2 років у базових випадках, із можливістю конфіскації відповідного програмного чи технічного обладнання;
- покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, якщо правопорушення вчинене повторно, групою осіб або спричинило значну матеріальну шкоду.
Залежно від обставин справи суд може додатково застосовувати інші статті ККУ, зокрема щодо несанкціонованого втручання в інформаційні системи або фінансових злочинів.
Обтяжуючі обставини: коли покарання стає максимальним
До обтяжуючих обставин, які можуть суттєво посилити покарання за дії, пов’язані з вірусами-шифрувальниками, належать:
- вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;
- завдання значної матеріальної шкоди підприємствам або державним установам;
- повторність правопорушення;
- використання складних схем приховування злочинної діяльності чи відмивання доходів.
У таких ситуаціях суд, як правило, призначає максимально можливе покарання в межах санкцій відповідних статей Кримінального кодексу України.
Як працює Кіберполіція: чи реально відстежити творця шифрувальника
Департамент кіберполіції Національної поліції України займається розслідуванням злочинів, пов’язаних із програмами-шифрувальниками та іншими видами шкідливого ПЗ. Підрозділ співпрацює з СБУ, Офісом Генерального прокурора та міжнародними правоохоронними органами.
Розслідування таких справ включає аналіз цифрових слідів, комп’ютерно-технічну експертизу та міжнародну правову допомогу. Попри використання зловмисниками VPN, анонімних каналів зв’язку та криптовалют, практика свідчить, що встановлення причетних осіб і передача справ до суду є цілком реальною.
Раніше ми писали, як працює послуга перереєстрації авто онлайн та які ризики існують у 2026 році в Україні.
Також ми розповідали, що таке енергетичний паспорт будинку, як він пов’язаний із витратами на комунальні послуги, які існують класи енергоефективності, кому та коли необхідно оформляти документ, а також як його отримати.
