22 лютого ми вшановуємо подвиг наших земляків, які у 1944 році вирвали Кривий Ріг із лап коричневої нацистської чуми.
Нагадаємо, 14 серпня 1941-го року Кривий Ріг був окупований гітлерівськими військами. Прагнучи за всяку ціну утримати залізорудний басейн, нацистське командування зосередило в районі Нікополя та Кривого Рогу спочатку 13, а пізніше 23 дивізії, в тому числі чотири танкових і одну моторизовану.
Визвольні бої на північній околиці міста затягнулись до початку 1944 року. У сiчнi 1944 з Криворiзько-Нiкопольської операції почався другий етап визволення Криворіжжя. Головний удар наносив Третій український фронт. 17 лютого війська 37-ї і 46-ї армій, що входили до складу 3-го Українського фронту, відновили наступ на Криворізькому напрямку. 37-а армія обходила місто з північного сходу, а 46 – з південного сходу. В боях брали участь уцілілі групи з колишнього партизанського загону Сєднєва. Врятувати від зруйнування заміновану фашистами греблю водосховища КРЕС допоміг загін Миколи Гриньова. Прорвавши оборонні рубежі ворога, 28-а і 15-а гвардійські стрілецькі дивізії 21 лютого визволили станцію Довгинцеве. А наступного дня вони форсували річку Саксагань і вийшли на західну околицю Кривого Рогу. В цей час інші з’єднання вибили ворога з південно-східного району міста.
22 лютого 1944 розгорнулись бої 10-ї гвардійської, 188-ї Нижньодніпровської та інших стрілецьких дивізій за очищення від окупантів північної частини міста. Наступ піхотних частин і з’єднань посилювався діями артилерії, танків і авіації. Протягом 22–23 лютого Кривий Ріг був повністю звільнений від нацистських загарбників.
53 тисячі бійців загинули при визволенні залізорудного басейну Криворіжжя. Хоробрість, непохитність, мужність та велика віра у Перемогу над ворогом – цим жили воїни армії, цим жив Кривий Ріг.
«У цей день, 79 років тому, наші предки звільнили Кривий Ріг від нацистських окупантів, заплативши дуже високу ціну…Це була страшна війна, мільйони загиблих, поранених, зниклих безвісти, знищені міста, розбиті долі людей…Так і зараз. Ми, як наші предки, змушені воювати, звільняти свою Україну від чергового окупанта. Бо це наша країна, наша земля. І ми також переможемо!» — написав голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Нині у Кривому Розі залишилося всього 250 ветеранів Другої світової війни, серед них — 18 фронтовиків.
«Ми завжди їм допомагатимемо. Ми не скоротили жодної соціальної програми, жодної виплати. Ми не маємо права цього робити. Вони завжди будуть для нас прикладом народного подвигу, прикладом того, як перемагати. Низький уклін вам, дорогі ветерани за мужність та героїзм, вічна пам’ять тим, хто не повернувся з війни!» — додав Олександр Вілкул.
