«Це був справжній живчик». Сьогодні у Кривому Розі ховали 79-річну Любов Ткаченко. В ніч на 21 вересня життя її і ще двох сусідів на злеті обірвала російська балістична ракета. Серед них — 12 -річний хлопчик.
«Це була завжди жвава, надзвичайно рухлива людина. Їй дуже личив образ циганки на весіллях. Позитивна, весела вона щиро допомагала людям. Навіть, коли зламала шийку стегна і була прикута до ліжка, не здавалася – була лише на позитиві. Хто б не приходив, щиро всміхалася, підбадьорювала: «Ми з вами ще станцюємо!» — згадує племінниця Любові Федорівни.
У бабусі було 5 онуків, правнучка і численна рідна, — ковтає сльози одна з онучок Катерина.
«Вона було дуже доброю, життєрадісною, біля неї завжди збирались компанії. Її позитив завжди надихав, допомагав іншим. Попри складний перелом збиралась встати на ноги і бігати, хоча б по хаті. Один з її дітей – мій батько, зараз в дуже важкому стані в реанімації. Сьогодні – складна операція», — не стримує сліз дівчина.
У фатальну ніч саме він опікувався матір‘ю. Вогняна хвиля на 80% випалила його тіло.
Ольга Миронова – сусідка і щира подруга загиблої. Ще кілька днів тому вони мешкали поруч.
«Я за нею останнім часом доглядала, по кілька разів на день забігала. Спілкувалися. Вона ж лежача була. Всіх їй було завжди шкода. Я живу… вірніше жила поряд», — схлипує і відвертається жінка.
Людмила Матвієнко – дружина старшого сина пані Людмили, який вже упокоївся на цьому кладовищі.
«Це була надзвичайно добра людина, завжди допомагала, якщо це було потрібно. Такою вона мені і запам‘яталася», — тихо розповідає невістка.
Люди, яких сьогодні на цвинтарі зібрало спільне горе, і досі не можуть оговтатись від тяжкої втрати. Любов Ткаченко у їхніх спогадах назавжди залишиться людиною, яка мала надзвичайну жагу до життя.
Разом з Любов‘ю Ткаченко в ніч на 21 вересня загинули 12-річний Максимко Шаульський і його 75-річна бабуся – Валентина Шаульська.
