Сьогодні криворіжці навіки попрощалися з молодою родиною, чиє життя в одну мить відібрав лютий ворог. Відбулася велелюдна жалобна церемонія. Рідні, друзі, колеги, тернівчани вшанували пам’ять жертв російської агресії хвилиною мовчання, згадали їх світлим спогадом…
Страшна новина вразила криворіжців у саме серце. 16 грудня, під час масованого ракетного обстрілу України, у Кривому Розі загинула родина Корнійчуків: 30-річні Олександр і Людмила та їх півторарічний синочок Артемко. Живим у родині залишився лише 8-річний Максим, який на той час гостював у бабусі в селі.
У квартиру Корнійчуків на вул. Каштановій влучила російська ракета: молода мама Людмила загинула одразу, її чоловіка Олександра дістали з-під завалів ледь живим, але згодом він помер у лікарні від тяжких травм. Малюка шукали найдовше, до останнього сподіваючись на диво, але вночі рятувальники знайшли його тіло під зруйнованими конструкціями будинку.
Олександр і Людмила народилися у с. Шевченківське (Орджонікідзе) Криворізького району. Згодом молода пара переїхала до Кривого Рогу, пов’язала своє життя з КЗРК, виховувала двох синів, будувала плани на майбуття. Голова сім’ї працював кріпильником на дільниці №4 проходки шахти «Козацька» КЗРК. Людмила була машиністкою конвеєра дробильно-сортувальної фабрики шахти «Тернівська». Перебувала у декретній відпустці, доглядаючи молодшого сина.
Корнійчуки вели здоровий спосіб життя, захоплювалася велоспортом. Лише рік тому родина придбала цю квартиру, де збиралася далі будувати щасливе майбутнє. Людмила з дітьми 4 місяці були в евакуації в Польщі, але в серпні повернулися, бо дуже хотіли додому. Російська ракета вмить перетворила все на руїни.
Про Олександра колеги згадують як про досвідченого й відповідального працівника, завжди готового прийти на допомогу. Людмилу рідні, друзі й співробітники запам’ятали як сумлінну працівницю, дбайливу дружину й люблячу маму. Без батька, матері і братика залишився 8-річний Максимко.
«Це була моя колега, — згадує Наталія Куделіна, машиністка конвеєра. — Хіба є такі слова, якими можна передати біль утрати і ненависть до наших ворогів, що вбили сім’ю, вбили людей? Я бачила шоу скабєєвої, яка заявила, що їхня мета досягнута. Ця мета — вбивати дітей? Нехай їм усе повернеться! Наших людей ми вже, на жаль, не вернемо, але й ніколи цього не забудемо. Не пробачимо ворогові! Наша Люда завжди була усміхнена, спортивна, весела, любила їздити на велосипеді. Так і стоїть жива перед очима…»
«Ми не знали цю родину, але дізналися про трагедію і прийшли висловити скорботу. Це дуже страшно, не по-людськи. Силу треба показувати на полі бою, а не вбивати невинних людей», — каже Дмитро Якович, мешканець Тернівського району.
«Це не тільки наше горе, а всієї України. Ми не очікували, що таке може статися, бо певний час трохи заспокоїлись, не спускаємось вже в укриття. А от же скільки людей загинуло, скільки поранено! Наша сваха працювала з Людмилою, тож ми прийшли висловити свої співчуття рідним», — каже місцева мешканка Людмила Анатоліївна.
Крім родини Корнійчуків, у будинку загинула 64-річна жінка. Загалом російська ракета, яка зруйнувала цілий під’їзд, обірвала життя 4-х людей. Ще 13 криворіжців, серед яких четверо діток, зазнали поранень і нині лікуються у медзакладах міста.
