На 5-му Зарічному сьогодні попрощалися з криворізьким захисником Дмитром Титаренком. Наш 36-річний земляк служив снайпером у десантно-штурмовій бригаді і поліг під Курськом.
До війни Дмитро працював будівельником, будував мости і плани на майбутнє. Він був молодшим із трьох дітей у родині, які рано залишились без батьків. Дмитра виховували сестра з братом. Вони були дуже близькі, — кажуть знайомі сім’ї Титаренків.
«Він виріс у нас на очах, в дитинстві був шибайголова, але добрий і щедрий, — пригадує кума сестри, пані Вікторія. – Мав жорсткий і твердий характер, упертий був і самостійний у всьому. Думаю, на війні з таким характером йому легко було, бо слабаки там не витримують. Шкода, що одружитися не встиг…»
З дитинства знав Дмитра його товариш Сергій. Востаннє, каже, спілкувалися перед мобілізацією. А вже за три місяці отримали таку жахливу звістку.
«Дмитро був сміливий, дуже рішучий чоловік. Ніколи не відступав від задуманого, а тільки вперед, завжди уперед. Він не знав страху», — розповідає Сергій.
Пані Людмила дружила з сестрою Дмитра. Каже, знала його не дуже добре, але була гарної думки про молодого чоловіка.
«Добра була людина, душа компанії. Воювати сам пішов, наскільки я знаю. Чула, що загинув він під Курськом», — каже жінка.
Поховали Воїна на Центральному цвинтарі з військовими почестями. Вічна пам’ять і шана захисникові!
