Нескорений і незламний. 23 серпня – День державного прапора України.
Синьо-жовтий стяг – це не лише національний символ, це свобода, полита кров‘ю і сльозами. Споконвічна мрія українців, які століттями виборювали свою незалежність.
1 травня 1966 року він замайорів над будинком Київського інституту народного господарства ( нині економічного університету ім Вадима Гетьмана). Прапор мали побачити робітники заводу «Більшовик», що зранку збиралися у колони на першотравневу демонстрацію. Двох сміливців, що підняли знамено, КДБ знайшов через 9 місяців. Вони отримали по кілька років суворого режиму.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор вперше офіційно підняли над Верховною Радою.
Сьогодні український стяг – наша ідентичність, гордість і шанування. Нині його кольори відомі усьому світу.
Він йшов назустріч рвучким вітрам Революції гідності, майорів стрічками на куртках і рюкзаках протестувальників.
Сьогодні він – на плечових шевронах наших військових. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять.
Наш стяг майорить над вільними і звільненими містами України. Його чекають на окупованих територіях.
Він – наша історія і наше майбутнє. Незборимий, потужний. Яскравий і квітучий, як небо і золоті лани, що поєдналися у вічнім прагненні до свободи.
Він — наша гідність. З Днем Українського Прапора!
