Місто однозначно буде перейменоване
Міська влада та депутати вимагають конкретних доказів – покажіть та доведіть хто, де та коли назвав місто саме на честь спадкоємця імператриці – Павла. Мовляв, давай конкретні документи з мокрою печаткою та від першої особи…. Нема паперів – нема доказів ……
Тим часом в місцевому музеї є копія указу імператриці Катерини ІІ від 23 січня 1784 року. У ньому сказано про створення 15 повітів, серед яких — Павлоградський. Директорка музею каже, що там немає згадок про спадкоємця престолу Павла І. В багатотомнику «Історія міст і сіл», виданому 1960-і роки , теж є згадка про Павла I, на честь котрого названо місто. Проте, на думку директорки музею, ця книга історичності не має. Це – не документ, це – не джерело, це так собі…. Про це повідомляє радіо «Свобода».
Не повірили також депутати та члени Громадської ради при Павлоградському міськвиконкомі висновкам Інституту Національної пам’яті.
При інституті була створена спеціальна експертна комісія, затверджена Кабінетом Міністрів, котра займалась дослідженням відповідності назви міста закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». До складу комісії увійшли досвідчені та поважні фахівці, котрі детально досліджували історію створення та назви міста. І дійшли висновку – назва міста Павлоград – це символічне втілення російської колоніальної політики. Заміна первісного топоніма Матвіївка на Павлоград була ланкою загальної стратегії, спрямованої на викорінення української топонімії та впровадження загальноімперської системи назв для географічних об’єктів із метою формування єдиного імперського простору.
Проте, члени Громадської ради при Павлоградському міськвиконкомі, котрі не є фахівцями у цих питаннях, назвали цей висновок неправильним та маніпулятивним.
Натомість охоче повірили у міф про те, що Павлоград названий на честь апостола Павла. Хоча ані найменших доказів такому припущенню немає.
Депутати міської ради навіть швидко прийняли рішення про зміну дати святкування Дня міста.
А от що виглядає дійсно маніпулятивним, так це посилання міської влади та депутатів на те що, мовляв, переважна більшість населення міста проти перейменування. Прості математичні підрахунки показують, що проти перейменування висловились лише 8,17 % мешканців міста. В онлайн опитуванні начебто взяли участь 10 тис. павлоградців. З них 82,3 % висловились за те, аби Павлоград залишався Павлоградом. Думки решти ніхто не знає.
Посилаючись на бажання більшості та відсутність офіційних документів, міська влада та депутати звертались в різні інстанції з наполегливим проханням залишити Павлоград Павлоградом. Їх потішила відповідь Інституту історії НАН України про те, що начебто дійсно ніяких прямих доказів немає і, мовляв, нехай все вирішує громада.
Проте варто нагадати, що ця структура (Інституту історії НАН України) не є суб’єктом реалізації Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Натомість є інший інститут, котрий займається питаннями реалізації цього Закону – Український Інститут Національної пам’яті. Це орган виконавчої влади, який координується Кабінетом міністрів. Схоже, що місцеві експерти переплутали інститути.
Співробітник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко зауважує: позиція міської ради Павлограда його дивує, адже ще не так давно там пишалися тим, що місто назване на честь сина російської імператриці, на той момент – спадкоємця престолу, а потім – імператора Павла І. На сайті мерії, в рубриці «Історія міста», була історична довідка про це, каже він.
«Вимога – «надайте нам документ» – не корелюється з законом. У законі не написано, що підставою для перейменування має бути надання того чи іншого документу. Виходить, так само ми можемо вимагати від міськради Павлограда документ, що місто назване на честь Святого Павла? Від римської курії чи від Ватикану. Ситуація, доведена до абсурду», – зазначає Богдан Короленко.
Наразі мова йде саме про перейменування міста, а не зміну трактування.
Керівники окремих рад не хочуть брати на себе відповідальність щодо зміни назви, оскільки побоюються втрати електоральної підтримки. Але – процес неминучий. Ці населені пункти будуть перейменовані.
Якщо до 27 січня міськрада Павлограда не надасть своїх пропозицій щодо перейменування міста, рішення ухвалить парламент на підставі рекомендацій Інституту національної пам’яті. На це у Верховної Ради буде три місяці, тобто – до 27 квітня. Яким буде варіант від Інституту, каже його представник, зараз невідомо – це вирішуватиме експертна комісія.
До речі
З понад тисячі міст, сіл та селищ, назви яких змінили під час декомунізації та деколонізації в Україні, більш як третина були перейменовані саме за рекомендаціями Інституту.
