В Україні вже завершився основний етап подання заявок на програму «Зимова підтримка». Попри те, що офіційні терміни реєстрації в «Дії» та «Укрпошті» добігли кінця, активність шахраїв не вщухає. Зловмисники продовжують створювати фішингові ресурси, обіцяючи «додаткові виплати» або «продовження термінів», аби викрасти дані банківських карток українців. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, як не потрапити на гачок аферистів.
Що відомо про зимові виплати від президента
Програма «Зимова підтримка» ініційована президентом України, стала однією з наймасштабніших форм соціальної допомоги наприкінці 2025 року. Вона була спрямована на підтримку громадян у складний опалювальний період.
Основні умови програми:
- одноразова грошова допомога у розмірі 1 000 грн для громадян, які перебували на території України;
- цільова виплата 6 500 грн для найбільш уразливих категорій населення: дітей-сиріт, багатодітних родин, осіб з інвалідністю I групи та малозабезпечених пенсіонерів;
- прийом заявок тривав з 15 листопада до 24 грудня 2025 року.
Отримані кошти дозволялося використовувати протягом зими та весни 2026 року для оплати комунальних послуг, придбання ліків, купівлі залізничних квитків «Укрзалізниці» або підтримки ЗСУ через офіційні платформи.
Як працюють шахрайські схеми з «зимовими виплатами»
Шахрайство з зимовими виплатами базується на ефекті терміновості. Оскільки перерахування коштів для частини громадян тривало і в січні 2026 року, зловмисники активно поширювали повідомлення в Telegram, Viber та через SMS із закликами терміново «перевірити статус заявки».
Найпоширеніші схеми обману:
- Підроблені Telegram-боти — імітують зовнішній вигляд «Дії» та вимагають ввести номер телефону або дані для входу в онлайн-банкінг.
- Реклама в соціальних мережах — платні оголошення у Facebook та Instagram обіцяють «бонусні кошти» до державної допомоги за швидку реєстрацію.
- Фішингові сайти-клони — копії урядових порталів, де користувачів просять вказати реквізити банківської картки, включно з CVV-кодом.
Ознаки фішингового сайту з «виплатами»
Щоб не стати жертвою аферистів, слід звертати увагу на характерні ознаки фішингових ресурсів.
1. Підозрілі домени та URL
Псевдосайти часто використовують нетипові доменні зони (.xyz, .pages.dev тощо). Офіційні сторінки державних програм мають адреси на кшталт diia.gov.ua або kmu.gov.ua.
2. Вимога ввести конфіденційні дані
Жодна державна програма не передбачає введення PIN-коду, CVV або паролів до банківських сервісів.
3. Обіцянки миттєвих або завищених сум
Повідомлення про «гарантовані додаткові кошти» без підтвердження на урядових ресурсах є ознакою шахрайства.
4. Агресивна емоційна подача
Тиск, обмеження в часі та рекламні формулювання часто використовуються для маніпуляції користувачами.
Де насправді подавати заявку на допомогу?
Станом на кінець грудня 2025 року реєстрацію нових заявок завершено. У разі офіційного продовження програми для окремих регіонів або категорій населення легітимними каналами залишатимуться:
- застосунок «Дія» (розділ «Сервіси»);
- офіційний портал diia.gov.ua;
- відділення Укрпошти — для пенсіонерів та осіб з інвалідністю;
- банки-партнери державних програм соціальної підтримки.
Будь-які пропозиції оформити виплати через сторонні сайти або неофіційні чат-боти є ознакою шахрайських дій.
Що робити, якщо ви вже перейшли на фішинговий сайт
Якщо персональні дані були введені на підозрілому ресурсі, необхідно діяти негайно:
- заблокувати банківську картку через гарячу лінію або мобільний застосунок;
- змінити паролі до онлайн-банкінгу та електронної пошти;
- звернутися до Кіберполіції України (0 800 505 170);
- завершити активні сесії у месенджерах на сторонніх пристроях.
Раніше ми писали, що вважається колабораціонізмом та яка саме відповідальність передбачена законодавством України.
Також ми розповідали, що таке аудіо-діпфейк та як не стати жертвою таких зловмисників.
