Вийшла з дому за хвилину до ракетного удару. Руслан Онін 4-го квітня втратив одразу двох рідних людей – старшу доньку і матір дружини. 22-річна Даша вибігла купити води в магазин по сусідству, літня мати пішла по яблука для молодшого онука. Російський «Іскандер» безжально обірвав їхні життя.
Дар’я писала твори англійською, малювала, вчилася в педуніверситеті — готувалася стати вчителькою, навчати школярів української мови і літератури. 27 квітня Даша мала святкувати свій 23-й день народження… Але 30-метрова відстань від епіцентру вибуху стала для неї фатальною.
«В цей час я був удома. Молодші діти дивом залишились живими. Ліжко середньої доньки щільно встелило розбите скло, а син за хвилину вийшов на кухню. Я вибіг на вулицю – там було пекуче пекло. Розірвані тіла дітей, дорослих. Я не міг знайти Дашу навіть за одягом. Добіг аж до магазину, куди мала йти донька, вже почав думати, що вона вціліла. Потім згадав – Даша завжди ходила попід будинком. Кинувся туди, почав шукати серед поламаних гілок. Так, лежать два тіла. І одне з них – моєї дитини», — плаче батько.
Стареньку матір цивільної дружини Руслана у цей же час знайшли сусіди. 77-річна жінка ще дихала, а в грудях стирчав уламок. Вона теж не вижила.
«Чомусь росіяни вирішили, що їм загрожує моя дитина. Я їх усіх прокляв», — здригається від ридань батько.
У Руслана Оніна втіхою залишилось двоє дітей – донька Марійка і син Тимофій.
«Даша і Маша так дружили, жили в одній кімнаті. Донька туди сьогодні зайшла – в неї істерика. Діти просять позбутися цієї квартири. Їм там все нагадує про Дашу», — не може заспокоїтись чоловік.
У родини Оніних російське залізяччя не лише забрало рідних, а й вщент потрощило житло, домашні речі.
Для всіх небайдужих, хто може допомогти цій родині, надаємо реквізити банкіських карток Руслана Оніна:
4441 1110 6046 4660
4314 1401 1010 8773
