«Всі гроші на ЗСУ». Саме під таким гаслом відбулися мітинги у багатьох містах нашої країни. У суботу був такий мітинг і в Кривому Розі. Ці події резонансні, викликані численними випадками корупції на різних рівнях влади. Свою точку зору на ситуацію виклав голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.
«Я не приймаю бюджетних рішень, їх приймають депутати міської та районних рад, але хочу пояснити своє бачення, адже я цілком згоден, що головне сьогодні — це допомога армії. Від початку війни Кривий Ріг зупинив будь-яке капітальне будівництво та закупівлю. Все зосереджено на захисті міста, допомозі ЗСУ, гуманітарних питаннях, допомозі людям, критичній інфраструктурі та підтримці поточної життєдіяльності міста. І це за майже два роки – принципова позиція.
Кривий Ріг надав понад 100 частинам ЗСУ допомоги з початку війни на 1,6 мільярда гривень. Це один із найбільших показників в Україні. Саме Кривий Ріг, бо тут і кошти міського бюджету, і приватні гроші. І ми ніколи не приписували усі заслуги собі. І Рада оборони робить це щодня. Наприклад, лише у п’ятницю надано квадрокоптерів, радіостанції та оптики на 11 мільйонів гривень. Тому звинуватити нас у недостатньому патріотизмі, особливо згадуючи початок війни, точно не вдасться.
Хоча тим горе-політикам, хто втік спочатку, повернувся за три місяці, а зараз рве на собі сорочку, — це байдуже. Не вони захистили місто. Про це вам не розкажуть телеграм-канали, які належать наркоторгівцям, які знахабніли від безкарності до того, що прийняли рішення на наступних виборах спробувати поставити свого мера.
Але про це можуть розповісти командири частин, де служать сотні тисяч українців. Саме командири, бо юридично допомогу отримують вони – ми не можемо видати кожному солдатові пікап та квадрокоптер, тому що лише керівництво може підписувати акти приймання-передачі, ставити на баланс, а потім розподіляти серед особового складу. Вся ця допомога юридично підтверджена і пройшла десятки зустрічних перевірок.
Ще мільярд – гуманітарні питання. Допомога переселенцям, криворіжцям та деокупованим територіям. 500 мільйонів — фінансування забезпечення міста водою після підриву Каховської дамби (прошу пояснити це тим, хто думає, що вода народжується в крані, а електрика в розетці). 400 мільйонів — укриття, нагадую, що у нас більше 200 Пунктів незламності, вже працюють і садки, і школи, і ДЮСШ, і об’єкти культури. І в кожнім пункті, який працює, є сертифіковане ДСНС укриття. Триває встановлення модульних укриттів містом та укріплення критичної інфраструктури.
У місті збережено безкоштовний проїзд та всі міські соціальні виплати, триває видача продуктових наборів – все це також великі гроші.
З початку війни у місті зупинено будь-яке капітальне будівництво. Ми не будуємо стадіони та не закуповуємо барабани. Але вимога зупинити все міське господарство та передати «всі гроші на ЗСУ» — це просто гарне гасло, яке складно поєднується з реальністю.
По-перше, треба розуміти, як формується бюджет і куди місцеве самоврядування, згідно з законом, може витрачати гроші.
По-друге, якщо ми не хочемо, щоб розвалилася система, поточні ремонти все одно проводити треба. І труби, і котли, і термоізоляція, і зливи, і дорожне полотно. Бо якщо цього не робити, то завтра треба буде робити капітальні – а це у десятки разів дорожче, а у деяких випадках неможливе.
Також треба поточним ремонтом відновлювати дороги, якими йде медична евакуація (Кривий Ріг продовжує бути головною госпітальною базою півдня України, один із головних шляхів — це залізнична станція Довгинцеве) та транзит військової техніки з різних напрямків. Думаю багато хто пам’ятає продавлені танками та тралами в’їзди до міста.
Зупинити капітальне будівництво — це патріотизм. Повністю зупинити міське господарство та поточні ремонти – безглуздя.
Відповім на дві неочевидні претензії.
1. Чому ремонтують чотири фасади будинків на 96-му кварталі?
Це не фасади, а повна термомодернізація будинків разом з дахами, а енергоефективність зараз це дуже важливо. І це роблять не міським коштом. Треба було влаштовувати істерику та відмовлятися? Не думаю. Тоді не було б ні будинків, ні грошей.
2. «Страшне марнотратство» 280 тис грн Довгинцівським виконкомом на ремонт пам’ятника у вигляді паротяга. Справа в тому, що паротяг це велика металева конструкція, яку якщо не фарбувати раз на 5 років, то вона просто заіржавіє і згниє. Це просто фарбування та антикорозійна обробка. Це невеликі гроші за збереження пам’ятника. Я цього рішення не приймав, але вважаю його правильним.
Головне – це Перемога та життя наших хлопців. І Кривий Ріг робить для цього все можливе та неможливе».
